Веб-бібліотека - головна сторінка


Семиченко В. А. Психологія спілкування:

Функция общения в жизни человека. Структура и виды общения. Общение как психологический фактор развития человека. Взаимоотношения между людьми в процессах общения. Социальная перцепция. Качества, значимые для общения. Техника общения. Межличностные конфликты. Особенности психологического общения. Робота с методиками по изучению особенностей общения. Методики на выявление общительности как потребности в общении. Методики на выявление умения адаптироваться в изменяющихся ситуациях общения. Методики на выявление качеств, значимых для общения. Методики на выявление межличностных отношений. Выполнение упражнений на выявление и уяснение специфики общения. Выявление индивидуальных особенностей, значимых для общения...

Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів: Конфліктологія як міждисциплінарна галузь наукового знання. Становлення предмета конфліктології. Конфліктологія як комплексна система знань: об'єкт, предмет, методи дослідження, функціональна роль. Понятійний апарат і система категорій конфліктології. Історія становлення та розвитку конфліктологічних знань. Знання про природу конфліктів у давньому світі та античному суспільстві. Соціальні конфлікти як предмет аналізу мислителів Середньовіччя та Нового часу. Сучасні західноєвропейські конфліктологічні вчення та конфліктологія представників американської науки. Поняття, структура та анатомія конфлікту. Природа і поняття конфлікту. Структура конфлікту. Анатомія конфлікту. Об'єднана типологія конфліктів...
Євтух М. Б., Сердюк О. П. Соціальна педагогіка: Загально дидактичні характеристики навчальної моделі соціально-педагогічної науки. Визначення об'єкта соціально-педагогічної науки. Визначення предмета соціально-педагогічної науки. Розробка методу соціально-педагогічної науки. Соціально-педагогічні закони саморозвитку суспільства. Соціально-педагогічні принципи самопізнання і саморозвитку суспільства. Народна педагогіка як джерело соціального виховання. Категоріальні засади соціально-педагогічної діяльності. Провідні категорії соціальної педагогіки. Соціальний педагог: професія та особистість. Соціальна педагогіка у саморозвитку економічного простору країни: саморозвиток трудових ресурсів. Соціально-педагогічні закономірності навчання персоналу...
Предко О. I. Психологія релігії: Психологія релігії як релігієзнавча дисципліна. Предмет психології релігії. Психологія релігії і релігійна психологія. Структура психології релігії та її методи. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки. Відношення «людина - Бог» в контексті пошуку передумов психологічного осягнення релігії. Креативно-антропологічні можливості осягнення відношення «людина - Бог» в процесі становлення святоотцівської думки. Особливості трансформації змісту ідеї «внутрішньої» людини у філософії Г. Сковороди. «Відчуття» як засіб дослідження релігії у філософії Ф. Шлейєрмахера. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX - на початку XX ст. Тенденції розвитку американської психології релігії...
Москаленко А. З. Теорія журналістики: Предмет і завдання курсу. Поняття «журналістика». Університетська підготовка журналістів. Нова журналістська формація. Журналістика як мистецтво і як наука. Інформаційний підхід у журналістиці. Суспільство і соціальна інформація. Відкритість інформаційного простору. Основні принципи інформаційних відносин. Доступ до інформації. Види інформації. Правила передачі інформації. Нормативна база діяльності преси. Свобода преси. Правові основи функціонування ЗМІ. Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору. Норми професійної етики журналіста. Результативність журналістської діяльності. Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення. Принципи журналістики як основа ефективного функціонування ЗМІ...

АНТИКОММУНИЗМ

главное идейно-политич. оружие империализма, осн. содержанием к-рого являются клевета на социалистич. строй, фальсификация политики и целей коммунистич. партий, учения марксизма-ленинизма. В основе А.- клеветнич. утверждения об утопизме коммунистич. идеологии, "тоталитарном" характере социалистич. гос-в, о "дегуманизации" обществ. отношений, "стандартизации" мышления и духовных ценностей в условиях социализма, измышления об агрессивной сущности мирового коммунизма. Осн. место в А. занимает антисоветизм, стремление извратить и принизить достижения СССР в экономике и политике, в области культуры. Пропаганда А., использующая все средства массовой коммуникации (печать, радио, телевидение и др.) и поставленная на уровень гос. политики, преследует цели посеять недоверие к лозунгам и идеалам коммунистов, дискредитировать практику социализма и, ослабив тем самым революц. активность трудящихся и расколов их силы, обеспечить сохранение капиталистич. обществ. отношений.
Типичным проявлением А. служит стремление представить социальные перемены, охватившие мир, как результат подрывной деятельности социалистич. стран и прежде всего - СССР. Оперируя такого рода представлениями, идеологи и политики империализма пытаются скомпрометировать своих классовых противников, выдать их за "иностр. агентуру", чуждую действительным интересам той или иной страны. Паразитируя на росте нац. самосознания, А. пытается направить его в русло националистических, шовинистических настроений, подорвать интернациональную солидарность трудящихся.
А.- не только идеология. Он выступает и как реальная гос. деятельность, направленная на подавление коммунистич., рабочего и нац.-освободит, движения. Там, где ведётся наступление против демократич. сил, оно сопровождается оголтелым А. Его крайнее проявление - стремление агрессивных империалистич. кругов к войне против стран социализма.
В отличие от воинствующего А., к-рый характеризуется откровенным и вульгарным негативизмом, связью с профаш. элементами, с силами крайней реакции и войны, нек-рые представители бурж. идеологии призывают к созданию т. н. позитивного А. Признавая науч. заслуги основоположников марксизма-ленинизма в развитии обществ. теории и положит. значение отд. сторон марксизма и социалистич. общества, "позитивный" А. пытается доказать устарелость, непригодность марксизма-ленинизма для решения проблем развитого "индустриального" общества, ориентируется на постепенное внутр. перерождение, "эрозию" коммунизма. Эти ложные идеи пропагандируют и деятели правой с.-дтии, А. к-рых является одной из важнейших причин её идейно-политич. кризиса и свидетельствует о капитуляции перед гос.-монополистич. капитализмом.
Видная роль в А. отводится т. н. советологии, представители к-рой включают философов, экономистов, социологов, теологов и др. Нек-рые "советологи" провозглашают требование углублённого изучения теории и практики коммунизма, с тем чтобы придать критике коммунизма более "правдоподобный", утончённый характер.
А., антисоветизм - это крайний правый фланг идеологии и политики совр. буржуазии; это - проявление реакции, основанное на преднамеренном извращении теории и практики науч. коммунизма. Другую политич. направленность имеют взгляды и представления тех идеологов, к-рые, критикуя те или иные аспекты социалистич. образа жизни или не соглашаясь с принципами коммунизма, в то же время стремятся понять эти принципы, не используют клевету, фальсификацию и демагогию. В соответствии с этим коммунисты, беспощадно разоблачая фальсификаторов, убедительно и аргументированно полемизируют с теми, кто готов вести серьёзную дискуссию.