Веб-бібліотека - головна сторінка


Історія України: нове бачення / Під ред. В.А. Смолія:

Стародавня доба. Кам'яний вік. Епоха міді - бронзи. Трипільська культура. Скіфо-сарматський світ. Античні міста Північного Причорномор'я. Населення України в 1 тис. н.е. Слов'яни. Київська Русь. Вихід на історичну сцену. Передумови для утворення східнослов'янської держави. Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі. Народження Давньоруської держави наприкінці IX - на початку X ст. Розвиток державності на Русі в першій половині X ст. Ігор. Перші спроби регламентації данини й адміністративно-судової системи. Ольга. Характер і форма Давньоруської держави ІХ-Х ст. Воєнна активність Русі в 60-х - на початку 70-х pp. X ст. Святослав. Розбудова держави за Володимира Святославича...

Бедь В.В. Юридична психологія, 2002: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загально-психологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...

АНИЧКОВ Дмитрий Сергеевич (1733 - 88)

- рус. просветитель, философ, логик и математик, профессор Московского ун-та. Получил известность благодаря своей диссертации "Рассуждение из натуральной богословии о начале и происшествии натурального богопочитания (1769), вызвавшей гнев церковников и преследования властей. Богословским положениям о врожденности религиозного чувства он противопоставил т. зр. "естественного происхождения религии, доказывая, что все религии были порождены "страхом , "привидением (фантазией), "удивлением . Труды А. по теории познания и логике наиболее глубоки в масштабах всего рус. Просвещения второй половины 18 в.: "Слово о свойствах познания человеческого и о средствах, предохраняющих ум смертного от различных заблуждений (1770), "Слово о разных причинах, немалое препятствие причиняющих в продолжение познания человеческого (1774), "Слово о превратных понятиях человеческих, происходящих от излишнего упования, возлагаемого на чувства (1779) и др. А. исследовал проблемы соотношения языка и мышления, происхождения и эволюции философских и научных понятий, критиковал теорию врожденных идей Декарта и Лейбница, развивая т. зр. материалистического сенсуализма. В онтологии стоял на позициях деизма.