Веб-бібліотека

Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури:

Феномен культури. Історія світової культури. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Антична культура. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Відродження і Реформації. Культура Нового часу. Європейська культура XIX ст. Культура XX ст. Історія української культури. Культура на українських землях у найдавніші часи. Культура Київської Русі. Культура України у XIV - першій половині XVII ст. Розвиток культури у другій половині XVII - XVIII ст. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII- початок XX ст.). Новітня українська культура...

Пірен М. І. Конфліктологія: Предмет конфліктології як науки. Предмет, метод, структура конфліктології. Основні поняття та категорії конфліктології. Зв'язок конфліктології з іншими науками. Методи наукових досліджень у конфліктології. Функції конфліктології в суспільстві. Конфлікти в історії суспільної думки. Давні уявлення про конфліктність буття. Конфлікти в рамках соціополітичного виміру (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Теорії конфліктів (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі. Природа конфліктів. Поняття, структурні елементи конфлікту. Класифікація конфліктів. Межі конфлікту. Причини конфліктів, їхні функції та профілактика. Особистісні причини виникнення конфліктів...
Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Моральні цінності в сучасному світі. Що таке етика. Етос і мораль. Етика як філософська наука. Завдання науки етики. Мораль як соціальний феномен. Попереднє зауваження. Мораль і проблема її соціальної детермінації. Первісні форми регуляції людської поведінки. Процес виокремлення моралі. Мораль та інституційна регуляція. Мораль і право. Мораль і звичай. Мораль і спільноти. Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Етичні проблеми національних відносин. Загальнолюдське в моралі. Чи існує прогрес у царині людської моральності. Поняття і структура моральної свідомості. Місце моральної свідомості в системі моралі (Порядок дальшого викладу)...

АМОРАЛИЗМ

принцип практич. или идейной ориентации, означающий отрицание моральных устоев и общепринятых норм поведения в обществе, нигилистич. отношение ко всяким нравств. нормам и принципам. На практике А. может быть связан с нравств. неразвитостью того или иного индивида или порождаться социальными противоречиями, приводящими к деградации целых слоев общества и духовному распаду личности. В теории А. обычно подменяет моральные критерии утилитарно-прагматич., конъюнктурно-политич., эстетич. или же индивидуалистич. соображениями свободы, самоутверждения, наслаждения, выгоды личности и т. п.
Как сознательная жизненная позиция А. возникает с разложением родо-племенных отношений, отделением нравственности от автоматических действующих обычаев, традиц. норм поведения и возникновением индивидуальной рефлексии по поводу устоявшегося уклада жизни. В антич. обществе, когда резко ускоряется ломка традиц. родовых устоев и учащается столкновение между различными обычаями и сословными нормами, А. выражается в признании полной относительности, условности и прагматичности всяких принципов и норм морали, в отрицат. отношении к ценностям общественной культуры (киники, нек-рые софисты). В дальнейшем А. становится характерным явлением классово-антагонистич. общества, где господств, мораль нередко сопровождается практич. А., а оппозиция к ней подчас переходит в неприятие всякой нравственности вообще. В эпоху Возрождения принцип А. у нек-рых идеологов молодой буржуазии и феод, церкви (Макиавелли, иезуиты Лойола, Лигуори, Бузенбаум) имел тот смысл, что мораль должна быть полностью подчинена политич. задачам, ради осуществления к-рых оправданы любые методы ("цель оправдывает средства"). С сер. 19 в. в условиях духовного кризиса бурж. культуры получают развитие идеи т. н. имморализма (напр., у Ницше с его апологией спонтанной жизненной силы как высшей ценности, не подлежащей суду существующей нравственности, под к-рой понимается лишь "рабская мораль толпы", нивелирующая личность и противодействующая утверждению выдающейся индивидуальности).
В наиболее циничной и человеконенавистнич. форме А. проявился в идеологии и практике фашизма (культ фюрера, освобождающего своих подданных от "химеры совести"). В сущности к А. ведёт всякая попытка "упразднить" принципы нравственности, напр, объявить предрассудками совесть, человеколюбие, уважение к личности.


© 2009-2020  lib.ltd.ua