Веб-бібліотека - головна сторінка


Загальна психологія:

Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX-XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічних досліджень. Загальнонаукові методи. Статистичний метод у психології. Конкретні наукові методи. Розвиток психіки та свідомості. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин. Механізми відображувальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки. "Мова" і спілкування тварин...

Безпека життєдіяльності / За ред. В.Г. Цапка: Концепція розвитку науки і практики "Безпека життєдіяльності". Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Теоретичні основи дисципліни "Безпека життєдіяльності". Загальні положення. Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів. Зміст основних елементів, що формують систему знань дисципліни "Безпека життєдіяльності". Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила. Закони та їх зміст. Основні принципи та їх зміст...
Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Поняття й категорії стилістики. Офіційно-діловий стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Норми сучасної української літературної мови. Лексичні засоби стилістики. Стилістична диференціація української лексики. Стилістичне використання багатозначності. Тропи. Стилістичні можливості омонімії. Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту. Використання синонімії в різних стилях мови. Стилістичне використання антонімів. Лексика іншомовного походження в стилістичному плані. Номінативні та стилістичні функції неологізмів. Застаріла лексика зі стилістичного погляду. Терміни в різних стилях мови. Мовні й стилістичні функції професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів...
Іванов В.Ф. Техніка оформлення газети: Принципи й завдання художньо-технічного оформлення газети. Оформлення газети - важлива частина роботи над номером. (Історія оформлення періодичних видань. Загальні риси та ознаки оформлення газет. Визначення, завдання і функції оформлення періодичних видань. Обличчя видання. Головні складові газетної форми. Постійні елементи газети. Заголовна частина газети. Розділові засоби. Службові деталі. Розмірні елементи газети. Формат газети. Обсяг газети. Формат смуги. Кількість і формат текстових колонок. Композиція газети. Композиційно-графічне моделювання. Властивості композиції. Засоби композиції. Конструктивні особливості композиції полоси. Особливості композиції номера газети. Композиційно-графічна модель видання...
Калінін Ю.А. Релігієзнавство: Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика. Матеріалістична концепція релігії. Марксистська релігієзнавча концепція. Об'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Суб'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Натуралістична концепція релігії. Соціологічна концепція релігії. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури. Сутність і походження релігії. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. Функції релігії та її роль у житті суспільства. Релігії світу. Родоплемінні культи. Магія. Фетишизм. Анімізм. Тотемізм. Землеробські культи. Шаманізм. Ранні національні релігії. Релігія Стародавнього Єгипту...

АЛЕКСЕЕВ Николай Николаевич

(1879, Москва - 1964, Женева) - философ права, один из идеологов евразийства. В 1906 г. окончил Московский ун-т. В 1908-1910 гг. стажировался в Берлине, Гейдельберге и Париже. В 1912-1917 гг. - проф. права в Москве, в 1922-1931 гг. - в Праге и Берлине, в 1931-1948 гг. преподавал в Страсбурге, в Белграде, а с 1948 г. - в Женеве. А. сыграл ведущую роль в разработке государственно-правового учения евразийцев, создании евразийской модели государственного устройства России. Он исходил из убеждения, что на огромной территории России-Евразии длительной устойчивостью может обладать только хорошо организованное государство, а для этого необходима детально разработанная идея, способная овладеть как правящим слоем, так и широкими массами. Принцип государственного устройства должен гармонически объединять начала аристократизма и демократизма, т. е. политику, осуществляемую сознательным и высококультурным меньшинством в интересах масс ("Евразийцы и государство"). Правящий слой в таком государстве формируется путем специального "отбора" из народа, и он вырабатывает государственный идеал, выражает единую волю нации или групп наций, являя собой подобие "духовного ордена", главной функцией к-рого должно быть моральное руководство об-вом и выработка высшей религиозно-философской истины. Право в системе взглядов А. трактуется прежде всего как "правомочие", т. е. как возможность осуществления тех или иных действий, в отличие от правовых систем, в к-рых на первый план выдвигаются понятия "обязанность" и "долг". Зап. моделям государственного устройства, опиравшимся на теорию "естественного права", А. противопоставлял древнерус. Идеал государства - правды", в к-ром государство подчинено "началу вечности" и на основе понятия "правда", включающего в себя и субъективное право, и нормы справедливости, достигается синтез права и нравственности, единство прав и обязанностей граждан. Философия права А. предполагала преодоление нормативного "объективного права" и замену его т. наз. "установленным правом", основывающимся на религиозно-нравственных идеях и вытекающим из общенародного правосознания. В государстве такой правовой системой индивид не может существовать иначе как воплощение общественного целого, в чем А. видел цель, долг и право гражданина (К учению об "объективном праве" // Тридцатые годы. Париж, 1931. С. 221-254). А. принял активное участие в разработке социально-экономической программы евразийства, стержнем к-рой была идея "государственно-частной системы хозяйствования". С ней связывалась надежда на ликвидацию расслоения об-ва на чрезмерно богатых и бедных, характерного для частнособственнической экономики. Социализм, считал А., не в состоянии решить данной проблемы, т. к. он лишь устраняет большое число субъектов собственности, не меняя при этом ее структуры. А. полагал, что необходимо новое, "функциональное" понимание ин-та собственности, в соответствии с к-рым государство налагает на собственников определенные обязанности и обеспечивает согласование деятельности экономических субъектов с интересами об-ва. Он предложил и модель межнациональных отношений евразийского сообщества народов, исходя из идеализированного опыта советского государственного строительства. Правда, последний был им подвергнут критике за выдвижение в качестве основы связи народов идеи интернациональной солидарности пролетариата перед лицом предполагаемой угрозы со стороны классовых врагов. Между тем, считал А., необходим федеративный принцип устройства России-Евразии, очищенный от коммунистической идеологии и основанный на осознании общей исторической судьбы народов евразийского мира (Советский федерализм // Евразийский временник. Париж, 1927. Кн. 5. С. 240-261).