Веб-бібліотека

Карпіловська С.Я. та ін. Основи професіографії:

Теоретичні основи професіографії. Професіографія та її місце в системі професійної орієнтації населення. Класифікація професій. Методичні основи професіографії. Методи професіографії. Опитувальні листи для виявлення професійно важливих якостей спеціалістів. Професії типу "людина - людина". Загальна характеристика типу професій. Професіограма контролеракасира. Професіограма медсестри широкого профілю. Професіограма вихователя дитячого садка. Професії типу "людина - техніка". Загальна характеристика типу професій. Професіограма наладчика. Професіограма водія (на матеріалі дослідження праці водія міського транспорту). Професіограма токаря...

Москаленко А. З. Теорія журналістики: Предмет і завдання курсу. Поняття «журналістика». Університетська підготовка журналістів. Нова журналістська формація. Журналістика як мистецтво і як наука. Інформаційний підхід у журналістиці. Суспільство і соціальна інформація. Відкритість інформаційного простору. Основні принципи інформаційних відносин. Доступ до інформації. Види інформації. Правила передачі інформації. Нормативна база діяльності преси. Свобода преси. Правові основи функціонування ЗМІ. Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору. Норми професійної етики журналіста. Результативність журналістської діяльності. Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення. Принципи журналістики як основа ефективного функціонування ЗМІ...

АЛЬБЕРТ Ханс

(р. 8.2.1921, Кёльн), нем. (ФРГ) философ и социолог. Под влиянием Поппера примкнул к критическому рационализму, определяя его как: 1) принципиальный фаллибилизм, т. е. учение о погрешимости всякого знания и практич. решения; 2) методологич. рационализм, основанный на необходимости критич. проверки любого решения, и 3) критич. реализм, связанный с признанием возможности практич. реализации, а следовательно, и практич. роли познания (см. "Kritische Vernunft und menschliche Praxis", Stuttg., 1977, S. 27). А. критикует традиц. рационализм за ограничение рациональности сферой познания и "догматич." признание обоснованности и достоверности науч. знания. Проблема обоснования науки решается им исходя из методологич. постулата о "волевой основе" (Willenshintergrund) принятия исходных принципов науки. С этой т. зр."все достоверности в познании создаются самим познанием и не имеют значения для постижения действительности" ("Traktat uber kritische Vernunft", 2 Aufl., Tub., 1969, S. 30, 19753). Утверждая чисто методологич. характер философии, А. сближается с позитивизмом, распространяя его принципы на сферу социологии, этики, политич. и экономич. решений.
А. критикует иррационализм и религ. философию с позиций агностич. "критицизма" и методологич. и мировоззренч. плюрализма. Социально-политич. взгляды А. отличаются консерватизмом, он выступает за тактику мелких реформ, деидеологизацию и "демифологизацию".


© 2009-2020  lib.ltd.ua