Веб-бібліотека - головна сторінка


Оборудование предприятий торговли и общественного питания / Под ред. В.А. Гуляева:

Основные сведения о механизмах и машинах. Классификация торгово-технологического оборудования. Машина. Основные понятия, классификация, структурная схема. Структурная схема машины. Механизмы. Основные понятия, классификация, устройство. Рычажные механизмы. Фрикционные передачи. Ременные передачи. Цепная передача. Зубчатые передачи. Муфты. Опоры. Оси и валы. Соединение деталей. Привод машины. Тип и структура. Электромеханический привод. Кинематический и силовой расчет электропривода. Гидропривод. Пневмопривод. Основные технико-экономические характеристики торгово-технологического оборудования. Производительность, мощность и КПД машины. Мощность машины...

Академічне релігієзнавство / За ред. А. Колодного: Релігієзнавство - специфічна сфера гуманітарного знання. Релігієзнавство як наука. Предмет і об'єкт релігієзнавства. Структурні поділи і особливості релігієзнавства. Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства. Герменевтичний аспект релігієзнавства. Релігієзнавство і теологія. Принципи академічного релігієзнавства. Принципи релігієзнавчих досліджень як гносеологічні феномени. Принцип об'єктивності. Принцип історизму. Принципи дуальності і загальнолюдськості. Зміна парадигм методологічного мислення в релігієзнавстві. Релігія як предмет наукового дослідження. Зародки науки про релігію. Вчення про релігію епохи середніх віків і Нового часу. Становлення релігієзнавства як галузі наукового знання...
Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Загальні засади педагогіки вищої школи. Предмет і завдання педагогіки вищої школи. Педагогіка вищої школи як наука. Зв'язки педагогіки вищої школи з іншими науками. Завдання педагогіки вищої школи на сучасному етапі. Логіка і методика педагогічного дослідження. Сутність, категорії, принципи і етапи педагогічного дослідження. Методи науково-педагогічного дослідження. Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання. Загальна характеристика і класифікація студентів вищого навчального закладу. Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців. Викладач вищого навчального закладу. Педагогічна діяльність викладача вищого навчального закладу. Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу...
Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти: Законодавство в галузі охорони праці. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Законодавство про охорону праці. Нормативно-правові акти з охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці. Час відпочинку працюючих. Охорона праці жінок і молоді. Організація роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України. Організація роботи з охорони праці управління освіти. Організація роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах. Контроль і нагляд за станом охорони праці...

АКСАКОВ Иван Сергеевич

[26 сентября (8 октября) 1823, с. Куроедово Белебеевского у. Оренбургской губ. - 27 января (8 февраля) 1886, Москва] - русский публицист, мыслитель, идеолог Славянофильства. Сын писателя С. Т. Аксакова, брат К. С. Аксакова. Закончил Училище правоведения в Петербурге (1842). До 1851 находился на правительственной службе. В марте 1849 из-за славянофильских настроений был арестован, но вскоре освобожден, оставаясь под негласным надзором полиции. В 1852 под его редакцией выходил славянофильский "Московский сборник". Уже II т. сборника был запрещен, а он лишен права редактировать. В 1858 - 59 участвует в издании журн. "Русская беседа", после снятия запрета на издательскую деятельность - газ. "Парус", запрещенной на 2-м номере из-за ее антикрепостнической позиции. В 60-е гг. редактировал газ. "День" и "Москва". Выступая как сторонник политической и культурной независимости славянских народов, Аксаков участвовал в создании славянских благотворительных комитетов, в 70-е гг. возглавлял Московский славянский комитет. Во время русско-турецкой войны (1877 - 78) внес большой вклад в организацию помощи болгарскому ополчению. В последние годы жизни (1880 - 86) - редактор газ. "Русь", где продолжал отстаивать славянофильские идеалы, идею славянского единства, сохраняя, как и прежде, независимую общественную позицию. В 60 - 80-е гг. стремился осмыслить новые тенденции общественной жизни пореформенной России в свете идей К. С. Аксакова и А. С. Хомякова. Аксаков надеялся, что крестьянская реформа приведет к сближению сословий в России, а земство будет способствовать восстановлению той органичности общественных связей, которая была характерна, по убеждению славянофилов, для Древней Руси. Им был предложен проект самоупразднения дворянства, отмены всех "искусственных разделений сословий", включая распространение дворянских привилегий на все сословия. В его воззрениях монархизм сочетался с признанием необходимости личной и общественной свободы и обоснованием несовершенства любых форм государственности. Аксаков продолжил начатый его предшественниками спор с рационализмом, видя в нем логическое знание, "отрешенное" от нравственного начала. Глубокие личные и идейные отношения связывали его со многими деятелями русской культуры (Ф. М. Достоевским, Ф. И. Тютчевым, В. С. Соловьевым и др.).
Соч.: Соч. М., 1886 - 1887, т. 1 - 7; И. С. Аксаков в его письмах. М. - СПб., 1888 - 1896, т. 1 - 4; Литературная критика. М., 1981 (совместно с К. С. Аксаковым).
Лит.: Цимбаев Н. И. И. С. Аксаков в общественной жизни пореформенной России. М., 1978. Арки": ИРЛИ, ф. 3; ГПБ, ф. 14 м ф, 696, д. 44; ЦГАЛИ, ф. 10.
В. В. Сербиненко