Веб-бібліотека - головна сторінка


Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності:

Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...

Жорняк Т.С. Вища освіта України і Болонський процес: Європейська освітня інтеграція. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Системи вищої освіти у країнах Європи та Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу. Європейська кредитно-трансферна система накопичення - ECTS. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської сис-теми перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України. Запровадження кредитно-модульної системи...
Ломачинська І.М. Бібліографознавство: Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавство. Предмет дисципліни "Бібліографознавство". Історія розвитку бібліографічних знань. Зародження бібліографічних знань. Розвиток бібліографії в Україні. Історичний процес формування визначення бібліографії і бібліографознавства. Бібліографія як галузь діяльності. Поняття про бібліографію як системне утворення. Суб'єкти, об'єкти бібліографії. Сучасні визначення бібліографії і бібліографознавства. Поняття бібліографічної інформації: основні форми її закріплення і передачі. Загальне поняття бібліографічної інформації. Система "документ - споживач" як джерело виникнення бібліографічної інформації. Документально-бібліографічні потреби...

АЙЕР (AYER) Алфред

(1910-1989) - брит. философ. Проф. Лондонского (1946-59), Оксфордского (1959-78) ун-тов. Позиция А. формировалась под влиянием идей Рассела, Мура, Витгенштейна, а также Венского кружка. В своей ранней кн. "Язык, истина и логика" (Language, Truth and Logic. L., 1936) сблизил концепцию логического позитивизма с традицией брит. идеалистического эмпиризма и феноменализма Юма - Милля. Предложения логики и математики А. рассматривал как аналитические (априорные, необходимые) и отделял их от синтетических (эмпирических, вероятных) предложений науки и обыденного опыта. Формулировки традиционных философских проблем оценивал как "научно неосмысленные", считая, что они не являются ни логическими тавтологиями, ни эмпирическими гипотезами, а возникают в результате логических и лингвистических ошибок. Поэтому философия должна стать критико-аналитической деятельностью по прояснению предложений.
В центре внимания А. оказался принцип верификации знания в непосредственном чувственном опыте субъекта. Однако под воздействием критики он стал рассматривать этот принцип как сугубо методологическое требование установления осмысленности предложений. В кн. "Проблема познания" (The Problem of Knowledge. L., 1956) исследовал проблематику восприятия, памяти, личного тождества, познания "других сознаний". Физические объекты трактовал как логические конструкции из элементов чувственного опыта (перцептов). Цель теории познания А. видел в исследовании оснований достоверного знания и поиске ответов на скептические возражения. В поздних работах он характеризовал свою позицию как "усовершенствованный реализм", считая ее наиболее приемлемой с точки зрения "удобства" и признавая ошибочность феноменализма. В области этики развивал концепцию эмотивизма, согласно которой моральные высказывания служат исключительно для передачи эмоционального содержания и не могут рассматриваться с позиций истинности или ложности. Он также критиковал теологические рассуждения и доказательства бытия Бога.
Я мыслю, следовательно я существую // Логос. 1996, № 8; The Foundation of Empirical Knowledge. L., 1940; The Concept of a Person and Other Essays. L., 1963; The Central Questions of Philosophy. L., 1973; Philosophy in the Twentieth Century. L., 1982.