Веб-бібліотека

Ванеев А. Н., Минкина В. А. Справочник библиографа:

Библиографическая теория и библиографическая практика. Видовая структура библиографии. Документальный поток как основа. Библиографической деятельности. Основные разновидности документов. Документальный поток и особенности его развития. Закономерности развития документального потока. Информационные ресурсы. Состав и свойства информационных ресурсов. Государственная система научно-технической информации. Универсальные информационные ресурсы. Информационные ресурсы по экономике. Информационные ресурсы в области права. Информационные ресурсы по истории. Информационные ресурсы в области художественной литературы и литературоведения. Информационные ресурсы негуманитарных областей науки и практики...

Масляк П.О. Рекреаційна географія: Методологічні засади рекреаційної географії. Рекреаційна географія як наука. Об'єкт і предмет рекреаційної географії. Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками. Основні поняття рекреаційної географії. Теоретична база рекреаційної географії. Аксіоми. Теорії, які використовує рекреаційна географія. Закономірності та принципи рекреаційної географії. Районування в рекреаційній географії. Загальні засади районування. Рекреаційне районування. Рекреаційне районування світу та України. Територіальні рекреаційні системи. Системи і комплекси. Територіальні рекреаційні системи. Територіальні рекреаційні системи України і світу. Рекреаційні умови і ресурси. Поняття про географічні умови і ресурси...
Колодний А. Історія релігії в Україні. Православ'я в Україні: Православна церква України в складі Московської патріархії і під управлінням Священного Синоду (1686-1917). Централізація православної церкви, перетворення її на складову частину російської державної структури. Втрата Київською митрополією колишнього авторитету і впливу. Становлення і розвиток православно-церковних структур на Лівобережній Україні та Слобожанщині. Особливості православної церкви в Запорізькій Січі. Характер релігійності запорізького козацтва. Церква після скасування Січі. Становище православної церкви "а Правобережній Україні, Поділлі та на Волині в умовах наступу католицизму. Православна церква після поділів Польщі. Православна церква і духовна культура в Україні XVIII ст...
Політологія / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка: Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія в системі суспільних наук. Предмет політології. Структура та функції політології. Методологія політології. Політика як соціальне явище. Сутність, структура й функції політики. Політика й сучасний розвиток українського суспільства. Виникнення та еволюція світової політичної думки. Суспільно-політичні уявлення Давнього світу. Політичні вчення епох Раннього християнства і Середньовіччя. Політична думка Нового часу. Зародження і розвиток політичної думки в Україні (X - початок XX ст.). Еволюція політичних ідей від Київської Русі до козацько-гетьманської держави...
Роменець В. А. Історія психології: XVII століття. Епоха Просвітництва: Історія психології як совість психолога. Дослідження з питань періодизації історико-психологічних знань. Становлення логічного осередку в історії психології - дія та вчинок. Вчинковий осередок і періодизація історії психології. Ситуативний рівень періодизації. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історія психології як історія розробки значущих проблем. Тотем і ранні людські спільноти. Ритуал і вчинок - засади психології у Давньому Китаї. Нірвана й нестримна чуттєвість - засади психології у Давній Індії. Людське і вселюдське в ідеології Пророчого руху...
Мигович І.І. Соціальна робота: Чому стає актуальною соціальна робота в Україні. Що таке соціальна робота. Історичні корені й традиції благодійництва. Морально-гуманістичні витоки соціальної роботи. Взаємозв'язок соціальної роботи з іншими галузями суспільної практики. Структура і функції органів соціальної роботи в Україні. Принципи і методи соціальної роботи. Яким має бути соціальний працівник...

АЙЕР Алфред Джулс

(29 октября 1910, Лондон27 июня 1989, там же) - британский философ-аналитик. Профессор Лондонского университета (1946 - 59), профессор логики Оксфордского университета (1959 - 78). Член Британской академии. Философские взгляды Айера сформировались под воздействием Б. Рассела, а также Венского кружка логических позитивистов (он был краткое время иностранным членом). В своей первой, принесшей ему широкую известность работе "Язык, истина и логика" (Language, Truth and Logic. L-, 1936) Айердал классическое изложение доктрины логического позитивизма, которую он стремился приспособить к традиции британского классического эмпиризма Беркли - Юма - Д. С. Милля. Предложения логики и математики считал сугубо аналитическими (априорными) и отделял их от синтетических (эмпирических) предложений естествознания. В это время главную свою задачу ранний Айер видел в элиминации "метафизики", т. е. традиционных философских проблем и мировоззренческих вопросов. Предложения "метафизики" для него "научно неосмысленны" на том основании, что они не являются ни формально-логическими тавтологиями, ни эмпирическими гипотезами. Такие предложения возникают в результате логико-лингвистических ошибок. Поэтому философия логического позитивизма должна быть критической и аналитической деятельностью по прояснению предложений. В центре внимания раннего Айера - концепция "сильной" и "слабой" (вероятностной) верификации, представляющая собой модификацию концепции актуальной и потенциальной верификации Венского кружка, Позднее под воздействием критики во 2-м издании книги (1946) стал трактовать принцип верификации как чисто методологическое требование установления осмысленности предложений. Эволюция его концепции сопровождалась ослаблением или отказом от некоторых других принципов логического позитивизма, в частности от требования анализа языка науки исключительно с помощью средств математической логики. Айер начинает активно использовать метод лингвистического анализа выражений обыденного языка.
Эпистемологическую основу взглядов Айера долгое время составлял феноменализм, с позиции которого в работе "Проблема познания" (The Problem of Knowledge. L., 1956) он рассматривал проблемы восприятия, памяти, тождества личности, возможности познания "других сознаний". Физические объекты он понимал как логические конструкции из "чувственных данных". Различие ментального и физического - различие двух видов логических конструкций чувственного содержания. Цель теории познания Айер видел, в частности, в исследовании оснований претензий философов на достоверное знание. В поздних работах Айер оставался в целом на позициях феноменализма, а свою философию квалифицировал как "усовершенствованный реализм". Приверженность такому "реализму" он объяснял как результат выбора с точки зрения удобства. "Нашей позицией будет скорее та, что здравый смысл поставляет данные для физической теории подобно тому, как взгляд на мир с позиции здравого смысла сам является теорией непосредственных данных восприятия" (The Central Questions of Philosophy. L., 1973, p. S8). В качестве исходных элементов опыта поздний Айер принимает т. н. "нейтральные перцепты". В то же время он принципиально агрицает каузальное объяснение возникновения "перцептов" в результате воздействия на органы чувств предметов внешнего мира. Айер был наиболее убежденным сторонником юмизма в новейшей британской аналитической философии.
Он считал, что религиозные утверждения о существовании Бога не истинны и не ложны, а лишены значения. Это - метафизические псевдо-утверждения. Точно так же лишен значения и атеизм, утверждения которого ("Бог не существует") зависят от религиозных утверждений. В области этики Айер был сторонником теории эмотивизма. Для него ценностные суждения, не являясь ни априорно-аналитическими, ни апостериорно-синтетическими истинами, лишены значения. Сказать, что нечто морально правильно, означает выразить чувство одобрения, в противном случае - чувство неодобрения. Несогласие в отношении оценки, по его мнению, означает наличие разных эмоциональных реакций на некоторое событие.
Соч.: The Foundations of Empirical Knowledge. L., 1940; The Concept f a Person and Other Essaes. L., 1963; Russell. L., 1972; Part of My Life. Oxf., 1977; Hume. Oxf., 1980; Philosophy in the Twentieth Century. L., 1982.
Лит.: Богомолов А. С. Английская буржуазная философия XX века. М., 1973, гл. 6; Хшш Т. И. Современные теории познания. М., 1965, с. 372 - 382; Mwaonald G. Г. (ed.). Perception and Identity. Essays pressented to A. J. Ayer. L., 1979.
А. Ф. Грязное


© 2009-2020  lib.ltd.ua