Веб-бібліотека - головна сторінка


Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань:

Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...

Ткаченко А. О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства: МИСТЕЦТВО СЛОВА. Феномен мистецтва. Види мистецтва, їх походження, класифікації. Мистецтво слова. Література як система. Проблеми генології. Лірика. Різновиди, види, жанри. Епос. Різновиди, види, жанри. Драма. Різновиди, види, жанри. Межиродові підсистеми. Ліро-епос. Ліро-драма. Епо-драма. Кіносценарій як межисистемне явище. Поетика літературного твору. Формозміст як єдність. Елементи змісту, або ж змістові прояви художньої форми. Елементи форми, або ж формальні проявники художнього змісту. Тема, проблема, ідея, тенденція, пафос/тональність, конфлікт/колізія. Фабула, мотив, сюжет, композиція. Художня мова. Етимологічне коріння експресії слова. Лексична сфера художньої мови...
Історія української літератури. XX століття / За ред. В. Г. Дончика: Літературно-мистецьке життя. Художній процес. 60-ті - 90-ті роки. Поезія. Василь Мисик. Леонід Первомайський. Андрій Малишко. Дмитро Павличко. Ліна Костенко. Василь Симоненко. Микола Вінграновський. Іван Драч. Борис Олійник. Павло Мовчан. Борис Нечерда. Ірина Жиленко. Леонід Талалай. Володимир Забаштанський. Володимир Базилевський. Василь Голобородько. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Василь Барка. Поезія діаспори ("нью-йоркська група" та інші). Емма Андієвська. Олег Зуєвський. Остап Тарнавський. ПРОЗА. Публіцистика. Олесь Гончар. Михайло Стельмах. Ірина Вільде. Григорій Тютюнник. Анатолій Дімаров. Павло Загребельний. Юрій Мушкетик. Іван Чендей. Василь Земляк...

АГРИППА НЕТТЕСГЕЙМСКИЙ Генрих Корнелий

(Agrippa von Nettesheim Henricus Cornelius) (14 сентября 1486, Кельн - 18 февраля 1535, Гренобль) - натурфилософ, богослов, гуманист эпохи Возрождения. Начальное образование получил в Кельне, завершил его в Париже ок. 1506. Состоял секретарем императора Максимилиана, в 1510 был послан с дипломатической миссией в Англию, где познакомился с Джоном Колетом и его евангельскими штудиями. В 1511 - 18 в Италии на службе у маркиза Монферратского и герцога Савойского. Затем практиковал врачом в Кельне, Женеве, Лионе, пока не получил приглашение от Маргариты, правительницы Нидерландов, на должность императорского историографа. После ее смерти (1530) посажен в Брюсселе в тюрьму за долги. Найдя покровителя в лице архиепископа Кельнского Германа Вида, жил в Кельне и Бонне. Однако его отношения с двором императора Карла V не сложились, и философ должен был уехать во Францию. Но и здесь его ждали преследования и арест; освобожденный ходатайством друзей, Агриппа поселился в Гренобле.
Свой главный труд - трактат "О сокровенной философии" (De occulta philosophia libri III) - Агриппа долго держал под спудом, решившись опубликовать его лишь в 1531. Он посвящен защите магии как искусства. Знание, выступающее у Агриппы прежде всего как результат самопознания человека, есть именно та сила, которая подчиняет человеку любую сущность. В работе "О недостоверности и тщете всех наук и искусств" (De incertitudine et vanitate omnium scientiarum et artium, 1531) Агриппа под влиянием христианского гуманизма Пика делда Мирандолы и Эразма Роттердамского призывал вернуться к простоте изначального учения христианской церкви и подвергал критике претензии тогдашней учености на установление каких-либо обоснованных разумом или опытом положений в качестве незыблемых, абсолютных истин.
Соч.: Opera omnia, s. l, 1600 - 1605; Оккультная философия. M., 199I; О сокровенной философии. - В кн.: Чаша Гермеса. М., 1996, с. 262-272.
Лит.: Брюсов В. Я. Огненный ангел, М., 1993; Orsier J. Henri Comelis Agrippa. P., 1911; NwertCh. G. Agrippa and the crisis of Renaissance thought. Urbana, 1965.
О. Ф. Кудрявцев