Веб-бібліотека - головна сторінка


Політологія / За ред. Ф.М. Кирилюка:

Методологічні засади політології. Політика як соціальне явище. Природа політики та її детермінанти. Структура і функції політики. Політологія як наука. Генеза науки про політику. Предмет політології. Теоретико-методологічний інструментарій політології. Закони і категорії політологи. Основні функції політології. Методи політології. Основні віхи світової та вітчизняної науки про політику. Зародження та розвиток думок про політику в стародавньому світі. Міфологічні уявлення про політику. Історична генеза політичних ідей у прадавніх і ранньослов'янських спільнотах. Основні джерела духовної культури. Зародження політичних структур. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. Витоки політичних ідей. Становлення державної ідеології...

Шевчук С. В. Ділове мовлення для державних службовців: Українська мова - державна мова України. Поняття національної та літературної мови. Мова й мовлення. Основні вимоги до мовлення. Офіційно-діловий стиль. Мовні норми. Поняття стилю. Найважливіші ознаки, що характеризують офіційно-діловий стиль. Поняття мовної норми. Культура усного ділового спілкування. Вимоги до усного ділового спілкування. Стандартні етикетні ситуації. Система мовних формул. Прийом відвідувачів. Бесіда. Телефонна розмова. Етичні питання використання мобільних телефонів. Культура переговорів. Нарада. Збори як форма колективного спілкування. Інтерв'ю. Радіоінтерв'ю. Участь у телепередачі. Мистецтво публічного виступу. Доповідь. Участь у дебатах. Візитна картка та її використання...
Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування: Характеристика ресторанів та кафе. Історія виникнення ресторанів та кафе. Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Матеріально-технічне забезпечення ресторану. Меблі та обладнання торгового залу. Меблі та обладнання банкетних залів. Асортимент скляного посуду. Асортимент скляного посуду для ресторанів. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизна. Підготовка до обслуговування відвідувачів. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Розставляння меблів. Сервірування столів. Особливості розміщення посуду та столового приладдя. Естетика в сервіруванні стола...
Соціологічна теорія: традиції та сучасність / За ред. А.Ручки: Концептуальні основи соціології XXI століття. Виклики соціології XXI століття: глобалізація, посткласицизм, постмодернізм. Інтегралістська соціологія Пітирима Сорокіна. Феноменологічна соціологія: досвід аналізу повсякденного світу. Етносоціологія: сучасний контекст. Сучасна соціологія конфлікту: образ соціальної реальності. Соціологія суб'єктивної реальності...
Соціологія: Підручник / В.П.Андрущенко: Вступ до соціології. Що і як вивчає соціологія. Соціологія - наука про суспільство. Предмет та об'єкт соціології. З історії становлення соціології. Виникнення та становлення соціологічних знань. Джерела соціологічних знань. Розвиток соціальних знань в Стародавньому Світі. Формування соціологічної думки в Середньовіччя та епоху Відродження. Особливості розвитку соціальних знань в XVII ст. Філософія історії - новий етап в розвитку соціального пізнання. Становлення та розвиток соціології в XIX - XX ст.ст. (Класичний період). Опост Конт і Герберт Спенсер - основоположники соціології - самостійної науки. Дальший розвиток соціології в XIX ст. Психологічні школи в соціології. Емпіричні соціальні дослідження...

АФРОЦЕНТРИЗМ

- теория, направленная на ценностное возвышение афр. культуры. А. получил распространение после крушения колониальной системы. Идеологи негритюда, учения о всевластии негритянской расы, утверждали, что многовековое господство Европы должно смениться верховенством Африки. В разработке А. существ, роль принадлежит создателю теории негритюда, философу, поэту и эссеисту из Сенегала - Леопольду Седару Сенгору (осн. работы: Дух цивилизации и законы афр. культуры, 1956; Негритюд и германизм, 1965; Негро-афр. эстетика, 1964; отд. вопросы А. см.: Жозефо Ки-Зербо (Буркина-Фасо), Энгельберт-Мвенга (Камерун), Ола Балагун и Экпо Эйо (Нигерия). Огромное место в философии А. занимает проблема специфики собственно афр. культурной практики. Говоря о психологии афр. негра, Сенгор отмечал, что он - дитя природы, его органы чувств открыты к приему любого импульса природы. Приверженцы А. указывают, что для негра на первом месте всегда форма и цвет, звук и ритм, запах и прикосновение. Такое мироощущение противопоставляется зап., рационалистическому. Психол. и художнические интуиции негро-афр. культурологии подхватывались и европ. сознанием. Так, Сартр в "Черном Орфее" противопоставляет черного крестьянина белому инженеру. По мнению Сенгора, именно отношение к объекту - к внешнему миру, к "другому", характеризует народ и его культуру.
Теоретики А. разрабатывали модель европ. человека как сугубо отрицательную, несоизмеримую с афр. в ценностном отношении. Белый человек, являющий собой объективный разум, человек действия, воин, хищник отделяет себя от объекта; вооружившись точными инструментами анализа, он безжалостно расчленяет объект. Образованный, но движимый лишь практич. соображениями, белый европеец воспринимает "другого" как средство. Эта страсть к разрушению в конечном счете сулит европейцам беду.
Афр. негр как бы заперт в своей черной коже, он живет в первозданной ночи и не отделяет себя от объекта: от дерева или камня, человека или зверя, явления природы или об-ва. Он берет живой объект в ладони, как слепец, вовсе не стремясь зафиксировать его или убить. Он ощущает его чуткими пальцами; он создан на третий день творения: чистое сенсорное поле. Он познает "другого" на субъективном уровне.
Раскрывая образ афр. культуры, Сенгор писал, что именно космич. ритм задает объект, именно он вызывает приятное ощущение в нервных клетках, именно на него человек реагирует поведением; если ритм нарушается, диссонирует, возникает оборонит, реакция.
Обыгрывая известную фразу Декарта, Сенгор предлагает формулу: "Я чувствую, я танцую "другого", я существую". Афр. негру для осознания своего существования необходимо не "словесное определение", а объективное дополнение. Танцевать - значит открывать и воссоздавать, отождествлять себя с жизненными силами, жить более полной жизнью, существовать. Это - высшая форма познания. Поэтому познание афр. негра в трактовке негро-афр. эстетики есть одновременно открытие и вос-создание.
Жизненная сила афр. негра вдохновляется разумом, отличающимся от разума белого европейца: разум негра имеет больше общего с логосом, нежели с рацио. Будучи самым типичным для человека выражением нервного и чувственного впечатления, логос не втискивает объект в формы жестких логич. категорий, не прикасаясь к нему. Слово афр. негра возвращает объектам их первозданную окраску, выявляет подлинное строение и текстуру, имена и знаки. Оно пронизывает объекты сверкающими лучами, чтобы они снова обрели прозрачность, и привносит в них сюрреальность в ее первобытной влажности. Разум классич. Европы аналитичен, афр. негра - интуитивен. Сторонники А. полагают, что европ. культура постепенно приходит к озарениям, питающим афр. культуру.
В негритюде присутствует также социальная критика европ. мира - атомизированного, технизированного и деперсонализированного. Эмоциональное отношение к миру определяет все культурные ценности афр. негра: религию, социальные структуры, искусство и лит-ру и главное - гениальность его языка.
Влияние А. в последние десятилетия заметно упало даже в афр. странах.
Лит.: Африка: проблемы перехода к гражд. об-ву. Тез. докл. Вып. 1-2. М., 1994; Африканистика зарубеж. стран, 1989-1990 гг. М., 1994.
П. С. Гуревич