Веб-бібліотека

Шевчук С. В. Ділове мовлення для державних службовців:

Українська мова - державна мова України. Поняття національної та літературної мови. Мова й мовлення. Основні вимоги до мовлення. Офіційно-діловий стиль. Мовні норми. Поняття стилю. Найважливіші ознаки, що характеризують офіційно-діловий стиль. Поняття мовної норми. Культура усного ділового спілкування. Вимоги до усного ділового спілкування. Стандартні етикетні ситуації. Система мовних формул. Прийом відвідувачів. Бесіда. Телефонна розмова. Етичні питання використання мобільних телефонів. Культура переговорів. Нарада. Збори як форма колективного спілкування. Інтерв'ю. Радіоінтерв'ю. Участь у телепередачі. Мистецтво публічного виступу. Доповідь. Участь у дебатах. Візитна картка та її використання...

Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...

АДВАЙТА-ВЕДАНТА

(санскр. адвайта - недвойственность), др.-инд. религ.-филос. направление, разновидность веданты, характеризующаяся последоват. монизмом. Важнейший представитель - Шанкара (кон. 8-9 вв.). Брахман, бог, выступает в А.-в. в качестве единой и единств, реальности (сатья); субъект и объект, "Я" и мир, индивидуальная душа и душа Вселенной слиты воедино. Множественность иллюзорна, она обусловлена авидьей (незнанием), магич. силой майи, заключённой в брахмане, и разными видами изменения субстанции (виварта). Утверждая наличие иллюзорных восприятий и их исключит, роль в эмпирич. жизни, А.-в. развила целую теорию ошибок в восприятии внеш. мира, направленную, в частности, против тезиса школы мимансы об истинности всякого познания и, следовательно, об отсутствии ошибок в восприятии, а также против реалистич. объяснения ошибок при восприятии в школе ньяя.- вайшешика (через сохранившиеся и всплывающие в памяти прежние образы). В своей осн. установке А.-в. противостоит как дуализму (двайта) тех направлений веданты, к-рые исходят из равной реальности двух сущностей - "Я" и бога (учение Мадхвы), так и огранич. монизму вишишта-адвайты (Рамануджа). Наиболее чётко монистич. позиция А.-в. проявилась в полемике с буддизмом, ряд направлений к-рого обратился к идеям А.-в. (Нагарджуна).


© 2009-2020  lib.ltd.ua