Веб-бібліотека - головна сторінка


Шевчук П. І. Соціальна політика:

Сутність соціальної політики. Соціальна справедливість і соціальна рівність. Зміст і мета соціальної політики. Завдання соціальної політики. Об'єкти і суб'єкти соціальної політики. Інструменти соціальної політики. Складові соціальної політики. Ринок праці і зайнятість. Ринок праці. Робоча сила, її показники та методи їх визначення. Трудова мобільність. Міграція робочої сили та її вплив на ринок праці. Зайнятість і реалізація трудової активності. Види зайнятості. Безробіття, його види та форми. Неформальний сектор трудової активності. Ситуація на ринку праці України. Шляхи зниження безробіття. Бідність і шляхи її подолання. Бідність як соціально-економічне явище. Поширення бідності в Україні. Поняття мінімального споживчого бюджету...

Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Місце проблем особистості і спілкування в загальній парадигмі соціальної психології. Особистість і спілкування у процесі уточнення предмета соціальної психології. Особистість і спілкування в загальній структурі соціальної психології. Сфера особистості і спілкування в контексті функцій і поняттєвого апарату соціальної психології. Методологічна основа соціальної психології особистості і спілкування. Еволюція соціально-психологічних знань про особистість і спілкування: як це відбувалося. Основні джерела та передумови виникнення соціальної психології як самостійної галузі знання. Розвиток зарубіжної соціальної психології. Становлення вітчизняної соціально психології...
Політологія / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка: Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політологія в системі суспільних наук. Предмет політології. Структура та функції політології. Методологія політології. Політика як соціальне явище. Сутність, структура й функції політики. Політика й сучасний розвиток українського суспільства. Виникнення та еволюція світової політичної думки. Суспільно-політичні уявлення Давнього світу. Політичні вчення епох Раннього християнства і Середньовіччя. Політична думка Нового часу. Зародження і розвиток політичної думки в Україні (X - початок XX ст.). Еволюція політичних ідей від Київської Русі до козацько-гетьманської держави...
Молдован В.В. Риторика загальна та судова: Історико-теоретичні аспекти риторики. Феномен красномовства та його різновиди. Загальне поняття про красномовство. Види красномовства. Судове (юридичне) красномовство. Академічне красномовство. Політичне красномовство. Церковне красномовство. Суспільно-побутове красномовство. Нариси з історії красномовства. Розвиток ораторського мистецтва у Стародавньому світі. Риторика Стародавньої Месопотамії. Риторика Стародавнього Єгипту. Риторика Стародавньої Індії. Риторика Стародавнього Ірану. Риторика Стародавнього Китаю. Виникнення і розвиток риторики у Стародавній Греції. Римський період античного красномовства. Красномовство в Біблії. Ораторське мистецтво епохи Середньовіччя...
Павелків Р.В. Загальна психологія: Загальні проблеми психології. Предмет та завдання загальної психології. Предмет загальної психології. Рефлекторний характер психіки. Завдання сучасної психології. Сучасна психологія та її місце в системі наук. Галузі психології. Методи психології. Загальна характеристика методів психологічного дослідження. Організаційні методи. Метод спостереження. Метод експерименту. Метод аналізу продуктів діяльності. Метод опитування. Тестування. Виникнення та розвиток психіки. Виникнення та розвиток психіки у нижчих тварин. Розвиток психіки у хребетних тварин. Особливості психічної діяльності вищих тварин. Відмінності психіки людини і тварин. Походження та розвиток свідомості людини...
Дубравська Д.М. Основи психології: Наука психологія. Вступ до психології. Корені психології: історичні погляди. Психологія в Україні. Поняття про душу. Предмет психології. Галузі психологічних знань. Методи психології. Завдання дослідження. Умови дослідження. Характеристика методів. Мозок, поведінка, свідомість. Мозок і психіка. Можливості людського мозку. Локалізація мозкової діяльності. Мозок й статеві відмінності. Функції мозку та вікові особливості. Еволюція психіки тварин. Інстинкти та навички. Інтелектуальна поведінка тварин. Стани свідомості. Рівні свідомості. Сон і сновидіння. Види снів. Людина і сон. Змінені стани свідомості. Гіпноз і медитація, алкоголізм і наркоманія. Психічні процеси. Відчуття. Поняття про відчуття. Загальна характеристика відчуттів...
Ющук І. П. Українська мова: Сучасна українська мова як предмет вивчення. Походження української мови. Українська мова - державна. Стилі української мови. Мова як система. Фонетика і письмо. Звуки і фонеми. Звуки мови як фізичне явище. Звуки мови як фізіологічне явище. Членування мовленнєвого потоку. Звуки мови як соціальне явище. Фонеми в мовленнєвому потоці. ПИСЬМО. Виникнення і розвиток письма. Становлення писемності в Україні. Сучасний український алфавіт. Унормування українського правопису. Вживання великої букви. Транскрипція і транслітерація. Приголосні фонеми. Система приголосних фонем. Сонорні, дзвінкі і глухі приголосні. М'які і тверді приголосні. Вживання м'якого знака. Вживання апострофа. Подовження приголосних і подвоєння букв. Випадання приголосних...
Чекман І. С. та ін. Фармакологія: Фармакологія в системі медичних і біологічних наук. Історія лікознавства і фармакології. Загальна фармакологія. Взаємодія організму й лікарської речовини. Чинники, що зумовлені лікарською речовиною. Чинники, що зумовлені організмом. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму й лікарської речовини. Фармакокінетика. Головні поняття фармакокінетики. Шляхи введення лікарської речовини організм. Вивільнення лікарської речовини лікарської форми. Абсорбція лікарської речовини організмі. Розподіл лікарської речовини в органах тканинах. Біотрансформація лікарської речовини організмі. Мікросомне окиснення. Немікросомне окиснення. Реакція кон'югації. Виведення лікарської речовини організму. Фармакодинаміка. Види дії лікарської речовини...
Матвієнко В. Я. Соціальні технології: Вступ до теорії соціальних технологій. Соціалізація як неодмінна умова реалізації соціальних технологій. Сучасні тенденції суспільного розвитку. Основні поняття соціалізації. Людина в процесі соціалізації. Середовище соціалізації. Соціальні системи і процес соціалізації. Соціальний процес - предмет технологізації. Основні теоретичні принципи побудови соціальних технологій. Соціальні технології як частина соціальних стосунків. Класи і типи соціальних технологій. Технології влади. Суспільство і держава. Проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави. Політична система як ціле. Політична влада. Суть і способи функціонування політичної влади. Механізм реалізації політичної влади. Технологія демократичних виборів...
Комова М.В. Складання ділових документів: Стилі сучасної української мови. Мовна норма. Загальна характеристика функціональних стилів. Науковий стиль. Офіційно-діловий стиль. Жанроструктурні різновиди офіційно-ділового стилю. Специфіка мовних засобів офіційно-ділового стилю. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Лексичні засоби стилістики ділових та інформаційних документів. Основні типи лексики за формою Вживання в системі функціональних систем. Стилістичні опозиції в лексичній системі мови. Сполучуваність слова. Багатозначність. Тропи. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Іншомовні слова. Неологізми. Застарілалексика. Діалектизми. Жаргонізми. Тірофесіоналізми. Терміни. Морфологічні засоби стилістики ділових та інформаційних документів...

Кириченко О. та ін. Банківський менеджмент:

Вступ до банківської справи. Банківська система України. Сутність і функції банків та банківської системи. Особливості банківської діяльності в Україні. Функції Національного банку України. Комерційні банки України. Регулювання банківської діяльності в Україні. Коротка історія розвитку українських банків. Система банківського менеджменту. Особливості менеджменту в банківській сфері. Підприємницьке середовище, банківський менеджмент і маркетинг. Функціональний і предметний підходи у банківському менеджменті. Управління банком - центральна ланка банківського менеджменту. Банківський менеджмент в умовах перехідної економіки. Управління банком в умовах економічної кризи. Організація банківської діяльності...

Адам Смит как философ-моралист

Среди первых на юмовское учение откликнулся выдающийся шотландский экономист, один их создателей классической политэкономии Адам Смит (1723-1790), но скорее не в более известном современным читателям своем качестве теоретика формирующегося капиталистического хозяйства, а философа-моралиста, автора книги "Теория моральных чувств". Адам Смит родился в 1723 г. под Эдинбургом. Четырнадцатилетним юношей он начал учиться в университете в Глазго (где одним из его преподавателей был Ф. Хатчесон), а затем (1740-1746) был студентом Оксфордского университета. Там он и познакомился с философией Юма. С 1751 г., после чтения лекций об английской литературе, он стал преподавать в университете в Глазго логику,, а потом и моральную философию. Книга "Теория моральных чувств" ("The Theory of Moral Sentiment"), вышедшая в Лондоне в 1759 г., - одно из самых значительных произведений Адама Смита, в свое время оказавших заметное влияние, в том числе и на последующее формирование взглядов самого этого родоначальника политэкономической науки нового времени. С 1763 г. А. Смит путешествовал по Европе. Во Франции он познакомился и много общался с ДАламбером, Гольбахом, Гельвецием, Вольтером, с экономистами - создателями физиократической теории. В 60-х годах А. Смит сделал многочисленные наброски по философским, в том числе натурфилософским, проблемам; им было суждено увидеть свет только после его смерти (в 1795 г. вышли "Эссе на философские темы", а в 1896 г. - лекции, читанные в 1763 г.). По возвращении в Шотландию А. Смит создал свое главное сочинение "Исследование природы и причин богатства народов", вышедшее в Лондоне в 1776 г. С 1777 г. он находился на королевской службе в качестве члена таможенной комиссии. Умер А. Смит в Эдинбурге в 1790 г.
Философию А. Смит понимает как "науку о взаимосвязанных принципах природы", однако эти связи и отношения он, следуя Юму, обнаруживает не в самой природе, а в человеческом уме, в его "способности воображения" (inventions of the imagination). Но в случае, если результаты воображения выстраиваются в систему, выдерживающую проверку опытом, такие отношения следует признать реалистически установленными. А. Смит, вслед за Локком и Юмом придавая огромное значение опыту, вместе с тем решающую роль в человеческом познании отводил науке и ее теории. Образцом научной теории он считал концепцию Ньютона, ей же он придавал смысл методологического руководства, пригодного для других научных дисциплин, например для особо интересовавшей А. Смита моральной философии. Цель последней, согласно А. Смиту, - достоверное описание и глубокое объяснение моральных отношений людей на основе не неких вымышленных нравственных правил долженствования, но фактов, относимых не к совершенным существам, а к столь "слабым и несовершенным творениям, какими являются обычные живые люди".
В основание морали А. Смит, снова же следуя отечественным философам-эмпирикам, прежде всего Юму, кладет не разум, рационалистические выкладки и соображения, а ощущения и чувства человека. Разум, конечно, также играет роль в сфере морали, но роль вторичную: он способствует осмыслению и оценке соотношения целей и средств. В отличие от тех своих предшественников и современников, которые говорили о совершенно специфическом и относительно самостоятельном моральном чувстве, делая из него фундамент этики, А. Смит парадоксальным образом обрисовывал такое чувство скорее как конструкцию морализирующего ума. Мораль зиждется, считал А. Смит, на том чувстве, на котором основывается деятельность человека во всех других сферах, областях и измерениях, - чувстве симпатии. "В противовес этическому эгоизму и, соответственно, утилитаризму он утверждал, что (эгоистическое) усмотрение полезности нравственного или правового поведения отнюдь не изначально и не может служить собственной основой образования".
Любое действие человека, согласно А. Смиту, лишь в том случае достигает успеха, если этот человек способен войти в положение других людей и как бы солидаризироваться с помощью чувства симпатии с их чувствами, ощутив нечто вроде превентивной благодарности, которую другой человек способен проявить в ответ на планируемое действие. Этот момент, аспект действия Смит называет "идентификацией с помощью симпатии". Если таковая не имеет места, то действие либо обречено на непосредственную неудачу, либо приводит к следствиям, подрывающим смысл и цель действия. Свое понимание действия А. Смит встраивает в более общее понимание мира, которое включает элементы теологизма и телеологизма: мир, созданный Богом, нацелен на благо и счастье всех существ. При этом А. Смит предостерегает против понимания "симпатии" как простого альтруистического аффекта, а толкует ее как объективное единство и "тяготение" людей друг к другу, восходящее к Богу и природе. Такое понимание человеческих отношений вообще, морали в частности, облегчает ему переход к экономической концепции, имеющей своей целью трактовку отношений людей в хозяйственной сфере.
А. Смит исходит из того, что никакая общественная реальность, никакие связи людей, включая связи экономические, попросту не сложились бы, когда бы главным мотивом человеческих поступков был простой эгоизм. Правда, общество не может выстроиться и на чистом альтруизме. Однако какой-то вид "симпатии", "аффективного резонанса", т.е. учета чувств другого человека и его интересов, приходится предположить - иначе общество, экономику, по его мнению, вообще нельзя ни вообразить себе, ни объяснить другим людям. "Согласно Смиту, симпатия никогда не возникает прямо - она всегда опосредована представлением, которое мы составляем себе о представлениях других людей". Одна из целей концепции А. Смита - проложить путь от "чувства симпатии" к моральным нормам. Здесь "сенсуализм" наталкивается на естественные трудности. Смит мыслит разрешить их благодаря тому, во-первых, что к чувствам подсоединяется разум, а во-вторых, субъект морали из заинтересованного, несовершенного человека превращается в незаинтересованного, нейтрального наблюдателя - наподобие того, к которому апеллирует естествознание. Концепция А. Смита включает в себя ряд других философских - главным образом философско-правовых и этических - элементов, из которых наиболее интересно стремление подвести философский фундамент под знаменитую экономическую "теорию стоимости". Как известно, последняя возникла в острой полемике с физиократами и меркантилистами. В меркантилистской концепции А. Смит оспаривал отождествление богатства и денег, а также рекомендацию - для обогащения страны любыми способами скапливать в ней запасы благородных металлов. Главной же практической рекомендацией самого А. Смита как экономиста было не создание в стране торгового баланса прежде всего и любыми силами, а установление оптимального соотношения производства и потребления.
В центре внимания А. Смита и как экономиста, и как философа-моралиста находился до сих пор актуальный вопрос о согласовании интереса собственника и его здравого смысла, инициативы, достоинства, чести. При этом для Смита важны не только субъективные намерения и даже не столько мера социальной ориентированности, "просвещенности" в /поведении того или иного собственника, а снова же объективные основания его действия. "Каждый полагает, что он имеет в виду только собственный интерес. Фактически же, косвенно он также наилучшим образом способствует общему благу народного хозяйства. Индивид при этом как бы невидимой рукой оказывается ведомым к цели, которую он ни в коей мере не имеет в виду", - пишет А. Смит...в Выдающийся экономист глубоко и здраво связывает самые различные аспекты экономической деятельности - обмен товаров, разделение труда, накопление капитала и получение прибыли - с человеческим поведением, его мотивацией, прежде всего со здравым смыслом.
Принято считать, что А. Смит - основатель буржуазной политической экономии и что его философия служит именно её фундированию. Действительно, в поле зрения А. Смита - мануфактура как институт капиталистического хозяйствования, наемный труд, стремление капиталиста к максимальной прибыли и т.д. Однако поскольку разделение труда, обмен товаров, хозяйственная деятельность в целом относятся не только к капиталистическим формам экономических отношений, концепция А. Смита выходит за пределы буржуазной теории. В ней разбираются многие проблемы, которые сохраняют значение при различных общественных отношениях и системах. Главная тема и проблема сложной философско-экономической теории А. Смита, достойного наследника английской философии и культуры XVII и XVIII вв., - свойственные человеческой цивилизации черты деятельности и поведения, благодаря которым люди, преследующие индивидуальные интересы и обладающие частной собственностью, тем не менее способны объединяться в общество, осуществлять совместную, хотя, конечно, проникнутую многими противоречиями деятельность в разных сферах (в частности и в особенности в сфере экономики и экономической политики). И главенствует у Смита вопрос о том, как несмотря на индивидуализм и эгоизм в экономической сфере также существует и усовершенствуется общечеловеческая нравственность. Глубокие раздумья на все эти темы делают А. Смита теоретиком, важным и интересным и сегодня.