Веб-бібліотека

Мальська М.П. та ін. Основи туристичного бізнесу:

Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування. Вплив довкілля. Пожежна безпека. Біологічні чинники. Психофізіологічні навантаження. Небезпечні випромінювання. Хімічні чинники. Етап перевезення. Специфічні чинники ризику. Менеджмент у туризмі. Функція менеджменту "планування". Функція менеджменту "організація"...

Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...
Соціологія: Курс лекцій / За редакцією В. М. Пічі: Предмет, структура, функції соціології. Зв'язок соціології з іншими науками. Протосоціологія (Розвиток соціального знання від античності до О.Конта). Історичний розвиток соціологічної думки у країнах Західної Європи. З історії становлення і розвитку соціологічної Думки в Україні. Теорія соціальної структури суспільства. Економічна соціологія. Соціологія праці та управління. Соціологія політики. Соціологія нації. Соціологія освіти. Соціологія культури. Соціологія науки. Соціологічна теорія особистості. Соціологія молоді. Соціологія вільного часу. Соціологія сім'ї. Соціологія виховання. Соціологія конфлікту. Соціологія девіантної поведінки. Конкретно-соціологічні дослідження: поняття, види, етапи...
Зубенко Л.Г. та ін. Ділові папери в менеджменті: Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. Історія розвитку діловодства. Виникнення справочинства. Актове діловодство. Приказне діловодство. Колегіальне діловодство. Виконавче діловодство. Радянське діловодство. Діловодство в Україні. Вимоги до оформлення реквізитів документа. Реквізит - елемент документа. Вимоги до тексту документів. Написання цифр та символів у ділових паперах. Загальна документація. Довідково-інформаційні документи. Розпорядчі документи. Організаційні документи. Спеціалізована документація. Документи з організації зовнішньоекономічної діяльності. Документи з господарської діяльності. Господарсько-договірні документи. Договори щодо створення нових форм господарювання...
Павелків Р.В. Загальна психологія: Загальні проблеми психології. Предмет та завдання загальної психології. Предмет загальної психології. Рефлекторний характер психіки. Завдання сучасної психології. Сучасна психологія та її місце в системі наук. Галузі психології. Методи психології. Загальна характеристика методів психологічного дослідження. Організаційні методи. Метод спостереження. Метод експерименту. Метод аналізу продуктів діяльності. Метод опитування. Тестування. Виникнення та розвиток психіки. Виникнення та розвиток психіки у нижчих тварин. Розвиток психіки у хребетних тварин. Особливості психічної діяльності вищих тварин. Відмінності психіки людини і тварин. Походження та розвиток свідомості людини...
Роменець В. А. Історія психології: Алгебра і гармонія світової душі. Предмет і методологічні основи історії психології. Історичне формування предмета психології. Методологічні основи і становлення логічного осередку історії психології. Старовинна легенда як історико-психологічний феномен. Загальний поділ історії психології. Ситуативне визначення вчинку. Стародавній світ і Середні віки. Мотиваційне визначення вчинку - від Ренесансу до Просвітництва. Дійове визначення вчинку - від виникнення марксизму до сучасності. Ситуативне визначення вчинку в історії психології. СИТУАЦІЯ ЗНАЧЕНЬ: Міфологічна і народна психологія. Психологічна природа анімізму. Виникнення і суть анімізму. Метемпсихоз і метаморфоза. Тотемістичне тлумачення психічної діяльності живих істот...
Хоменко І.В. Логіка для юристів: Визначення логіки як науки. Історичні етапи розвитку логічного знання. Міркування і його структура. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку. Логічна форма міркування. Визначення логічної форми. Формалізована мова. Метод формалізації. Основні компоненти логічної форми міркувань. Значення логіки для юристів. Контрольні запитання і вправи. Семіотичний характер логіки. Поняття про знак. Види знаків. Семіотика як наука про знаки. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки. Структура значення знака і специфіка мови права. 6. Виміри і рівні знакового процесу. Контрольні запитання і вправи. Логічний аналіз понять. Загальна характеристика поняття. Структура поняття. Види понять...
Титаренко Л.Д. та ін. Ідентифікація та фальсифікація продовольчих товарів: Ідентифікація товарів. Сутність ідентифікації товарів. Ідентифікація та оцінка відповідності товарів. Види і засоби ідентифікації. Способи і методи ідентифікації. Фальсифікація товарів. Сутність і види фальсифікації. Наслідки фальсифікації. Заходи попередження фальсифікації. Способи і методи виявлення фальсифікації продовольчих товарів. Зерноборошняні товари. Кондитерські товари. Плоди та овочі. Смакові товари. Харчові жири. Молоко та молочні продукти. М'ясо та м'ясні товари. Риба та рибопродукти...
Гойхман О.Я. и др. Теория и практика референтской деятельности: Руководитель за спиной референта. Суть референтской деятельности. Писать для других и за других. Документ и его реквизиты. Составление текстов небольшого объема. Спичрайтерство. Маршрут документа. С текстом работы много. Техника чтения. Реферирование. Редактирование. Прежде чем руководитель скажет. Предстоят переговоры. И жестом и голосом. Речь для руководителя. Нормы этические и протокольные. Этика речевой коммуникации. Слушать и быть услышанным. Международный протокол...
Конфліктологія / За ред. Л. М. Герасіної: Конфліктологія як наука (соціально-правовий аспект). Предмет, об'єкт, закони і методи конфліктології. Розвиток проблем конфлікту в парадигмах соціальної та правової наук. Конфлікт і механізми його розвитку. Феномен конфлікту. Конфлікти соціальної сфери. Суспільна криза. Витоки, причини та рушійні сили конфлікту. Динаміка конфлікту. Учасники і суб'єктивна складова конфлікту. Сфери розгортання конфліктів. Економічний конфлікт. Політичний конфлікт. Конфлікт культур і духовних цінностей. Етнонаціональні конфлікти. Юридичний конфлікт. Релігійні конфлікти. Розв'язання і попередження конфліктів. Засоби і механізми розв'язання конфліктів. Соціально-правові технології попередження конфліктів...

АБСТРАКТНОСТЬ

- характеристика культуры, социальных отношений, воспроизводственной деятельности, составляющая наряду с конкретностью дуальную оппозицию, полюса которой находятся в состоянии амбивалентности.
Культура и т.д., рассмотренные во всемирно-историческом масштабе, развиваются от абстрактного к конкретному, т.е. формируются как результат, предпосылка и проявление все более глубоких и широких обобщений, смыслов и их систем, знаний, создавая все более совершенную всеобщность; всеобщее основание конкретной деятельности, движения мысли, творчества, рефлексии.
Тем самым человек реализует свою исторически сложившуюся возможность воспроизводить себя, общество, очеловеченную реальность в их все более сложном, динамичном, сущностном единстве. Вместе с тем всемирно-исторический процесс развития культуры и т.д. есть движение от конкретного к А., т.е. новые явления поначалу осваиваются абстрактно, в значительной степени вне и независимо от исторически сложившегося культурного богатства, вне ранее освоенного сущностного единства, антиномичного по отношению к новому. Для процесса конкретизации абстрактного нужно время. Отсюда каждый акт развития есть поиск меры А.
конкретного. Мера А. и конкретного меняется с изменением времени и пространства, она различна на разных уровнях общества, в разных типах воспроизводства. Поиск меры не исключает возможности в соответствии с логикой инверсии сведения осмысляемого явления к односторонне понятому ранее сложившемуся конкретному или односторонне понятому абстрактному, что открывает путь расколу в культурном основании деятельности, в социальных отношениях, в воспроизводстве. Недостаточная по отношению к сложности возникающих проблем способность людей искать эту меру приводит к дезорганизации процесса осмысления, принятия решений, к утопизму, манихейскому разведению нераздельного, к биению, т.е. подмене поиска меры быстрым многократным переходом от ранее сложившегося абстрактного к случайному новому явлению не ставшему предметом обобщения и обратно.
Под А., следовательно, можно понимать; а) обязательное культурное методологическое основание движения к конкретному любого акта осмысления, решения, действия. Оно всегда начинается с абстрактного противопоставления исторически сложившейся культуры (абстрактного богатства) и некоторого подлежащего осмыслению, интерпретации явления; б) культурное основание значимо отстающее от сложности мира, с которым имеет дело субъект, т.
недостаточно "втянувшее" в себя конкретное, что создает условия для односторонних, абстрактных, недостаточно эффективных решений.
Каждый акт человеческого развития может быть определен через способность человека преодолеть оппозицию: абстрактное - конкретное, через выдвигаемую им меру, или наоборот через возможное стремление избежать ее поиска, склоняясь к повторению абстрактных результатов прошлого. Эта недостаточная способность поиска меры, принявшая массовые масштабы, при решении сложных проблем становится национальны" бедствием. Практически все нравственные идеалы России, за исключением утилитаризма, страдают в этом смысле А., т.е. не дают достаточных культурных оснований для доведения абстрактного идеала до конкретной меры, соответствующей сложности общества. Это одно из важных свидетельств отставания культуры от реального усложнения проблем. Сегодня особенно опасна А. в либерализме, который, исходя из оправдавшего себя прошлого опыта, связанного с иными историческими условиями, с иной самобытностью, игнорируя мощь массового традиционализма, может предложить в качестве решений абстракции, которые не открывают обществу достаточно ясный путь для эффективных значимых решений, для следования социокультурному закону, превращению А. в реальные социальные отношения, не дают меры, соответствующей сложности общества. Важной формой абстрактного отношения к реальности является использование неадекватных сложившихся в иной социальной ситуации художественных и научных методов. Например, использование традиционного русского реализма для описания реальности после 1917 года приводило к господству в литературе абстрактной идеи над реальностью. Экстраполяция западной политической экономии на доэкономическое общество с господством псевдоэкономики, западной политической науки на синкретическое государство, на личность, с преобладанием вечевого менталитета и т.д. не дает возможности ориентироваться в реальности, ее прогнозировать, Это создает крайне недоброкачественную иллюзорную основу как для объяснения и понимания общества, так и для уловления им.
В качестве абстрактного можно рассматривать, например, культурные предпосылки решений, которые получены в результате односторонней экстраполяции (без должной корректировки интерпретаций), элементов сложной культуры на осмысляемый объект. А. - результат использования элементов некритически вырванных из контекста культуры других эпох и других народов.
А. возникает в результате попыток решать общественные проблемы на основе аналогии с машиной, на основе ограниченных догм, любой формы фетишизма.
Всякое устойчивое абстрактное, т.е. отставшее от сложности решаемых проблем, основание воспроизводства неизбежно стимулирует абстрактное воспроизводство, воспроизводство абстрактных социальных отношений, отличающихся относительно низкой эффективностью функции, не отвечающих реальной сложности общества, глубине сложившихся противоречий, масштабам энтропийных процессов, дезорганизации, реальному вызову истории. Это систематически имеет место в условиях раскола, составляет элемент его воспроизводства, формирует систему интеграции общества, которая приобретает характер псевдо..., т.е. нацеленность на интеграцию общества ценой упрощения, гигантских жертв, подавления рефлексии, профессионализма, разнообразия, экономики, полноты жизни, возрастающего множества явлений творчества, свободы и т.д. В таком обществе при решении сложных проблем преобладают хромающие решения, постоянно себя отрицающие. Подобное общество неизбежно управляется бюрократией, которая по самой своей сути обладает ограниченными каналами информации, т.е. является абстрактной системой управления. Например, в сфере хозяйства она неизбежно сползает к ограниченной совокупности показателей, которые в расколотом обществе минимальным образом эклектично обеспечивают хозяйственную интеграцию.
Абстрактные показатели - компромисс между возрастающим усложнением хозяйственной жизни и ограниченной пропускной способностью каналов информации системы управления. В связи с тем, что она растет значительно медленнее сложности общества, А. управления возрастает. Это приводит к нарастающему росту социокультурных противоречий между культурой и социальными отношениями, снижению эффективности управления.
Неспособность в достаточной степени конкретизировать знания реальности порождает мучительное противоречие между абстрактностью культуры и сложностью проблем, что может породить попытки их упростить, разрушающие высшую культуру, социальные отношения и т.
Однако этот крайний вариант может иметь место лишь после неудач попыток критики исторически сложившейся А. посредством его конкретизации. Возможны попытки возврата к какому-то старому варианту А., который может быть воплощен в массовом нравственном идеале. Этапы исторических циклов отличаются друг от друга господством разных абстрактных обобщений прошлого опыта, связанных с разными нравственными идеалами. Выход лежит на пути повышения массовой способности общества постоянно находить меру между ранее сложившейся А. и накапливаемыми за ее границами новшествами, т.е.
массовой конкретизации культуры, воспроизводства и т.д. Диалог- важнейшее средство этого процесса.


© 2009-2020  lib.ltd.ua