Веб-бібліотека

Кислюк К. В., Кучер О. М. Релігієзнавство:

Релігія як духовний феномен людства. Сутність і складові частини релігії. Феномен релігійної свідомості. Основні теорії походження релігії. Функції релігії. Класифікація релігій. Релігієзнавство як галузь наукового знання. Предмет і структура релігієзнавства. Релігієзнавство та богослов'я (теологія). Філософія релігії. Соціологія релігії. Психологія релігії. Географія релігії. Історія релігії. Феноменологія релігії. Первісні форми релігії. Особливості первісних форм релігії. Фетишизм. Тотемізм. Анімізм. Племінні культи. Магія. Табу. Шаманізм. Етнічні і регіональні релігії. Особливості первісних форм релігії. Іудаїзм: історія, віровчення, культ. Зороастризм: звичаї і вірування. Індуїзм - релігія давньої і сучасної Індії...

Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення: Роль і значення мови в суспільному житті. Українська мова серед інших мов світу. Функції мови. Мовна норма. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль. Мова документів. Загальні вимоги до укладання та оформлення. Документ та його функції. Критерії класифікації документів. Вимоги до укладання та оформлення документів. Оформлення сторінки. Текст і його оформлення. Скорочування слів і словосполучень. Стандартизація ділового тексту. Реквізити ділових паперів. Дата. Індекс. Заголовок до тексту. Адресат. Гриф затвердження. Резолюція. Віза. Підпис. Терміни та їх місце в діловому мовленні. Професійна лексика. Використання неологізмів та запозичень. Документування в управлінській діяльності...
Буров Є. Комп'ютерні мережі: Протоколи комп'ютерних мереж. Історія розвитку та класифікація комп'ютерних мереж. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж. Різновиди комп'ютерних мереж. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах. Архітектурні принципи побудови комп'ютерних мереж. Головні означення та поняття. Головні функції протоколу N-рівня. Стандарт 7498 ISO. Методи комутації. Середовища передавання даних. Середовища передавання у комп'ютерних мережах. Електромагнітне випромінювання та електромагнітна невразливість. Завади. Сигнали та коди комп'ютерних мереж. Структурна схема ланки передавання даних. Форми передавання даних у каналах KM. Синхронізація. Пристрій спряження...
Оснач О.Ф. Товарознавство: Теоретичні основи товарознавства. Предмет, цілі і завдання товарознавства. Класифікація, кодування і асортимент товарів. Стандартизація, сертифікація і якість продукції. Основні властивості промислової продукції. Метали. Атомно-кристалічна будова і властивості металів. Механічні характеристики металів. Методи їхнього визначення. Чорні метали. Чавун. Склад чавуну. Класифікація чавуну. Характеристика видів та маркування. Умови постачання, транспортування, зберігання чавуну. Сталь. Склад, класифікація та характеристика. Вуглецеві сталі. Класифікація та характеристика видів. Леговані сталі. Класифікація і маркування легованих сталей. Металокерамічні інструментальні сплави. Підвищення якості сталі. Кольорові метали і сплави...
Мальська М.П. та ін. Основи туристичного бізнесу: Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування. Вплив довкілля. Пожежна безпека. Біологічні чинники. Психофізіологічні навантаження. Небезпечні випромінювання. Хімічні чинники. Етап перевезення. Специфічні чинники ризику. Менеджмент у туризмі. Функція менеджменту "планування". Функція менеджменту "організація"...

АБСТРАКЦИЯ ХУДОЖЕСТВЕННАЯ

(от лат. abstractio - отвлечение) - способ худож мышления и по строения образа реальности в иск-ве Подобно научной абстракции А. х. предполагает отвлечение от второстепенного, несущественного в информации об объекте, акцентирование существенно значимых ее моментов и дополнение образа информацией, полученной из др аналогичных источников или хранящейся в памяти субъекта, наконец, синтез целого (в данном случае худож образа) из разнородных элементов в соответствии с к.-л. исходным принципом, замаслим. Вместе с тем А. х. имеет свою специфику. Во-первых, она никогда не порывает с практическим сознанием человека, его жизненным опытом, обобщением к-рого является. Во-вторых, обобщению под лежат в ней как знания об объекте (напр., емкая характеристика персонажа в "Мертвых душах" Н. В. Гоголя - "дама приятная во всех отношениях"), так и его форма (напр, абстракция формы и цвета в живописи П. Сезанна и М. Сарьяна). В-третьих, если результатом научной абстракции является логический конструкт - понятие, общее для целого класса явлений, то результатом А. х. становится обобщение, ориентирован ное на особенное сохраняющее в худож образе черты единичного в его отношении к общему. Это придает худож образу особую атмосферу причастности к чему-то большему, чем то, что он обозначает. В А. х. следует различать первичную, "технологическую" абстракцию и собственно худож Первая вызвана условностью иск-ва, спецификой его языка необходимостью пере вести изображение трехмерного объекта на двумерную плоскость в живописи и графике, выделить предмет изображения в беспристрастном кинематографическом кадре (крупный план, часть вместо целого), уложить жизнь героя в роман (напр., "Жизнь Клима Самгина" Горького), прочитываемый за несколько вечеров, проиграть развал "белой гвардии" в двух-трехчасовом театральном представлении ("Дни Турбиных" М. Булгакова) и т. п. Собственно А. х., опираясь на "технологическую", использует приемы абстрагирования с целью усиления художвыразительности образа Среди при емов абстрагирования, присущих А. х., можно назвать выбор объекта изображения (тема маленького человека у Н. В. Гоголя или человека из подполья у Достоевского), отбор и подчеркивание выражающих его особенность деталей, состояний (роль характерного жеста в портретах В. Серова), отказ от ненужных деталей (прозрачно обобщенное изображение Пушкина в картине В. Попкова "Осенние дожди", позволяющее выявить духовную сущность Поэта), метафорический перенос на изображаемое явление особенностей др., подчас весьма далекого, позволяющий раскрыть его в новом, более глубоком или остраненном свете (напр., параллельный монтаж демонстрации рабочих и неодолимого весеннего ледохода в кинофильме Пудовкина "Мать"), деформация, сознательное изменение формы изображаемого предмета (прием, характерный для живописи Эль Греко, прозы Гоголя, музыки Стравинского), символизация, когда вырази тельная деталь становится ключом прочтения и понимания худож произв (описание куста татарника в повести Толстого "Хаджи Мурат") или когда изображение событий, обладающее эстетической ценностью само по себе, становится символом более универсальной идеи, не поддающейся непосредственному изображению (напр., в картине "Слепые" П Брейгеля, в романах "Сто лет одиночества" Г Маркеса, "Царь-рыба" В Астафьева житейский изобразительно-повествовательный план является лишь образом-символом, намекающим на философские проблемы смысла жизни и судеб мира) Необходимым моментом А х является синтезирование целостного образа Принципы обобщающего синтеза могут быть подсказаны логикой самих событий (напр., композиция "Мертвых душ" Гоголя), продиктованы движением ассоциативных образов памяти (фильм А Тарковского "Зеркало") или приняты свободно как условие игры - прием, широко распространенный в фольклоре (сказка) и встречающийся в совр. иск-ве ("Мастер и Маргарита" М Булгакова) В эстетической теории выделяют различные типы А х как способа худож обобщения Наиболее распространенные среди них типизация, идеализация, индивидуализация и др А х как способ худож обобщения не следует отождествлять с абстракционизмом, представляющим собой направление в иск-ве, в осн. к рого - абсолютизация А как идейно-худож принципа.


© 2009-2020  lib.ltd.ua