Веб-бібліотека

Єгоров О. Б. Митна економіка (Україна - СОТ - ЄС):

Концептуальні засади митно-тарифного регулювання в теорії і практиці міжнародної торгівлі. Сутність та генезис митно-тарифного регулювання міжнародної торгівлі. Система митно-тарифних відносин. Об'єкт митно-тарифних відносин. Основні суб'єкти митно-тарифних відносин. Сутність митного тарифу. Генезис митної економіки. Митно-тарифна політика в умовах глобалізації у контексті норм та правил ГАТТ/СОТ. Основні напрями глобалізації. Цілі і завдання зовнішньоекономічної політики. Міжнародна економічна інтеграція. Основні фактори митних економічних відносин. Системний рівень митно-тарифних відносин. Вплив митно-тарифних інструментів на розвиток економіки. Роль митного тарифу у торговельному та платіжному балансі...

Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури: Феномен культури. Історія світової культури. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Антична культура. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Відродження і Реформації. Культура Нового часу. Європейська культура XIX ст. Культура XX ст. Історія української культури. Культура на українських землях у найдавніші часи. Культура Київської Русі. Культура України у XIV - першій половині XVII ст. Розвиток культури у другій половині XVII - XVIII ст. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII- початок XX ст.). Новітня українська культура...
Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Основи музеєзнавства. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму. Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки. Історія розвитку музейної справи в Україні. Класифікація музеїв України. Основні напрями роботи музеїв. Фондова робота. Експозиційна діяльність. Комерційна та фандрайзингова діяльність. Нові інформаційні технології музейної справи. Ринкові засади музейного менеджменту й маркетингу. Суть та завдання музейного менеджменту. Організація ефективного музейного маркетингу. Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством. Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами. Географічно-туристична пам'яткознавча характеристика визначних музеїв України...

АБСТРАКЦИЯ

(от лат термина abstractio - отвлечение, введенного Боэцием как перевод греч. термина, употреблявшегося Аристотелем) - одна из сторон, форм познания, заключающаяся в мысленном отвлечении от ряда свойств предметов и отношений между ними и выделении, вычленении к -л свойства или отношения. Иногда эти абстрагированные свойства и отношения мыслятся как связанные с известными классами объектов ("металл , "атом , "натуральное число ). В др. случаях они мыслятся изолированно от тех предметов, с к-рым они в действительности неразрывно связаны ("красота , "нравственность , -"стоимость , "полезность ). В процессе А. приходится отвлекаться и от некоторых субъективных возможностей человека. Напр., невозможно "пересчитать весь натуральный ряд чисел, но тем не менее в отвлечении от такой возможности создается А. актуальной (т. е. "сосчитанной , "завершенной ) бесконечности. Процесс А. является необходимым условием образования самых различных понятий. Более того, всякое познание вообще связано с процессами А. Без них невозможно раскрытие сущности, проникновение в глубь предмета. Расчленение предмета и выделение в нем существенных сторон, всесторонний анализ их в "чистом виде - все это результат абстрагирующей деятельности мышления. О значении А для познания Ленин писал: "Мышление, восходя от конкретного к абстрактному, не отходит - если оно правильное... - от истины, а подходит к ней. Абстракция материи, закона природы, абстракция стоимости и т. д., одним словом, все научные (правильные, серьезные, не вздорные) абстракции отражают природу глубже, вернее, полнее (Т. 29. С. 152). Критерием того, насколько А., вводимые в науку, являются подлинно научными, служит практика. Научное истолкование процесса А -и его результатов дает диалектический материализм. Идеализм часто спекулировал на трудностях, связанных с абстрагирующей деятельностью мышления. В этой связи Ленин предупреждал, что возможность идеализма дана уже в самой элементарной А. Превращение продуктов А. - понятий, идей - в сущность и первооснову мира характерно для идеалистической философии. Совр. номинализм позитивистского толка отрицает необходимость для науки абстракций высоких уровней, лишая ее важнейших средств отражения действительности, ее потенциальных эвристических возможностей. В диалектической логике понятие А. употребляется также в смысле одностороннего, неразвитого, в отличие от конкретного (Абстрактное и конкретное).


© 2009-2020  lib.ltd.ua