Веб-бібліотека - головна сторінка


Павелків Р.В. Загальна психологія:

Загальні проблеми психології. Предмет та завдання загальної психології. Предмет загальної психології. Рефлекторний характер психіки. Завдання сучасної психології. Сучасна психологія та її місце в системі наук. Галузі психології. Методи психології. Загальна характеристика методів психологічного дослідження. Організаційні методи. Метод спостереження. Метод експерименту. Метод аналізу продуктів діяльності. Метод опитування. Тестування. Виникнення та розвиток психіки. Виникнення та розвиток психіки у нижчих тварин. Розвиток психіки у хребетних тварин. Особливості психічної діяльності вищих тварин. Відмінності психіки людини і тварин. Походження та розвиток свідомості людини...

Причепій Є. М. та ін. Філософія: Сутність філософії та її роль у суспільстві. Світогляд, його структура і функції. Типи світоглядів. Поняття "філософія". Предмет філософії. Соціальні умови формування в філософії. Духовні джерела філософії. Філософські проблеми та дисципліни. Специфіка філософського знання. Філософські методи. Функції філософії. Історичні типи філософії. Методологічні проблеми історії філософії. Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Методи історико-філософського аналізу. Західна та східна моделі (парадигми) філософії. Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції. Давньоіндійська філософія. Давня китайська філософія. Філософія Давньої Греції. Філософія Середньовіччя та Відродження. Філософія Середньовіччя...
Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Історія становлення та розвитку науки. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Етапи становлення і розвитку науки. Поняття, цілі і функції науки. Структурні елементи науки, їх характеристика. Наука як система знань. Наукознавство як система знань. Класифікація наук. Основні риси працівника науки. Організація науково-дослідної роботи в Україні. Організаційна структура науки. Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Науково-дослідна робота студентів. Основи методології науково-дослідної діяльності. Поняття методології та методики наукових досліджень. Методологія теоретичних досліджень...

АБСОЛЮТНОЕ И ОТНОСИТЕЛЬНОЕ

категории материалистич. диалектики. Абсолютное - безусловное, само по себе сущее, несотворимое, вечное, всеобщее (в этом смысле абсолютна материя). Относительное (релятивное) - условное, зависящее от тех или иных условий и, следовательно, преходящее, временное. Понятия А. и о. первоначально толковались как выражение единства и противоположности мира видимых преходящих явлений и его скрытой непреходящей основы. Абсолютное в др.-греч. философии определялось как сторона совершенства, завершённости, самодостаточности сущего и выражалось в понятиях "по природе", "в чистом виде", "само по себе". У Аристотеля относительное выступает как нечто, зависящее от другого или относящееся к другому. В ср.-век. философии господствовало религ. толкование абсолютного как "божественного", противостоящего относительному - "земному", "мирскому". В философии нового времени (в особенности в нем. классич. идеализме) выделяются различные аспекты А. и о., к-рые раскрываются в системе категорий "в себе", "для другого", "для себя" , "само по себе" и т. п. В целом для метафизики характерен отрыв абсолютного от относительного. Релятивизм исходит из понимания относительного только как релятивного, исключающего момент абсолютности. Различным формам абсолютного идеализма присуща трактовка абсолютного в отрыве от его противоположного момента - релятивности; абсолютное понимается в качестве самодовлеющей сущности - абсолюта. С т. зр. материалистич. диалектики противоположность А. и о. не исключает, а предполагает их единство. С одной стороны, абсолютное включает в себя момент относительности, реализуется в относительном и через относительное. Формой этой реализации выступает бесконечное как выражение неисчерпаемости абсолютного. Диалектич. анализ абсолютного вскрывает относит, моменты в его структуре, обнаруживает абсолютное как полноту и завершённость суммы относит, моментов и тем самым характеризует данное абсолютное как относительно абсолютное. Так, абсолютность материи реально раскрывается посредством бесконечности её преходящих, относит, форм существования. С др. стороны, в относительном (релятивном) есть абсолютное как момент самостоятельности и как сторона перехода, движения к безусловному, непреложному. Об абсолютной и относительной истине см. в ст. Истина.