Веб-бібліотека - головна сторінка


Макеєва С. Структурні виміри сучасного суспільства:

Глобалізація: сучасні теорії, ідеологія і практика. Громадянське суспільство: теорія, інститути та моделі розвитку. Етнічна структура українського суспільства. Паблик рілейшнз як соціальний інститут. Дилема "природа - суспільство" в екологічній соціології. Територіальна структура: місто і село. Моніторинг соціальних змін в українському суспільстві. Соціальна мобільність у стратифікованому просторі. Середній клас у соціальній структурі українського суспільства. Тендер і стратифікація. Тендер та інститут сім'ї. Сучасні міграційні процеси. Структура соціально-економічної поведінки населення України. Бідність в локальній та глобальній перспективах...

Інформаційні системи: Основи інформаційних технологій. Основи організації автоматизованого опрацювання інформації. Мета впровадження та використання автоматизованих інформаційних систем і технологій. Інформація в управлінні економічними об'єктами. Дослідження системи управління. Класифікація АІС. Організація АІС. Основні принципи створення АІС. Життєвий цикл АІС. Автоматизовані інформаційні технології. Класифікація автоматизованих інформаційних технологій. Режими автоматизованого опрацювання інформації. Деякі найпоширеніші комп'ютерні інформаційні технології. Інформаційні мережні технології. Технологія "клієнт-сервер". Міжнародна комп'ютерна мережа Internet. Технології розподіленого оброблення та збереження інформації...
Масляк П.О. Рекреаційна географія: Методологічні засади рекреаційної географії. Рекреаційна географія як наука. Об'єкт і предмет рекреаційної географії. Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками. Основні поняття рекреаційної географії. Теоретична база рекреаційної географії. Аксіоми. Теорії, які використовує рекреаційна географія. Закономірності та принципи рекреаційної географії. Районування в рекреаційній географії. Загальні засади районування. Рекреаційне районування. Рекреаційне районування світу та України. Територіальні рекреаційні системи. Системи і комплекси. Територіальні рекреаційні системи. Територіальні рекреаційні системи України і світу. Рекреаційні умови і ресурси. Поняття про географічні умови і ресурси...
Безпека життєдіяльності / За ред. В.Г. Цапка: Концепція розвитку науки і практики "Безпека життєдіяльності". Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Теоретичні основи дисципліни "Безпека життєдіяльності". Загальні положення. Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів. Зміст основних елементів, що формують систему знань дисципліни "Безпека життєдіяльності". Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила. Закони та їх зміст. Основні принципи та їх зміст...

АБЕЛЯР Пьер

(1079, Падле - 21.4.1142, аббатство Сен-Марсель), франц. философ, теолог и поэт. Учился у Росцелина и Гильома из Шамио. В 1113 открыл собств. школу, привлекшую множество учеников. Трагич. история любви А. к Элоизе закончилась уходом их в монастырь (1119).
Выступая против крайнего реализма Гильома из Шампо, с одной стороны, и номинализма Росцелина - с другой, А. сформулировал собств. учение, воспроизводящее нек-рые черты аристотелевой концепции и получившее назв. концептуализма: универсалии не обладают самостоят, реальностью, реально существуют лишь отд. вещи; однако универсалии получают известную реальность в сфере ума в качестве понятий, представляющих собой результат абстрагирующей деятельности ума, обособления им отд. свойств вещей; В основе знания лежит чувств, восприятие; в акте чувств, созерцания человеку дано только единичное. Идеи существуют только в божеств, уме, способном в акте созерцания ясно и отчётливо схватывать любое множество. Чтобы обосновать логич. законность общих понятий, А. должен был предположить возможность для человека хотя бы смутно и неотчётливо воспринимать множество вещей нек-рого вида, а также схватывать форму вещи отдельно от материи (т. е. способность абстрагирования).
В отличие от Ансельма Кентерберийского, требовавшего, чтобы разум формировался на основе веры ("верую, чтобы понимать"), у А. разум частично обособляется от веры и становится её предварит, условием ("понимаю, чтобы верить"). Правда, Священное писание, равно как и церк. таинства, не подлежат предварит, разумному осмыслению, однако авторитет церк. предания и догматики должен быть удостоверен разумом. Логич. анализ догматич. положений в соч. А. в ряде случаев расходился с принятым толкованием. Теологич. соч. А. дважды осуждались католич. церковью - на соборах в Суассоне (1121) и в Сансе (1140).
В центре этики А.- вопрос о сущности греха, к-рый он определяет как согласие на недолжное, на зло, намерение действовать против божеств, воли. Зло самого поступка ничего не добавляет к злу намерения, что относится у А. также и к добрым делам и намерениям. Это предполагает, что должное" и недолжное предстоят выбору, а потому доступны разумному осмыслению и оценке. Закон должен предшествовать принятию волевого решения, в противном случае преступивший его не несёт вины: не знакомые с Евангелием, содержащим нравств. закон религ. жизни, свободны от вины. Однако в вопросе о спасении, полностью лежащем в сфере божеств, ведения, А. выступает сторонником жёсткого учения о предопределении: проблема нравств. вины относится им только к сфере человеч. деятельности и знания.
А.- один из основателей схоластич. метода [соч. "Да и нет" ("Sie et поп")], намеченного им как логический анализ противоположных суждений по к.-л. вопросу.