Веб-бібліотека - головна сторінка


Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії:

Предмет та задачі топографії й картографії в екологічному моніторингу. Визначення топографії й картографії та їх зміст. Зв'язок топографії й картографії з іншими науками, історія їх розвитку та організацій форми. Картографічні образно знакові просторові моделі. Карти та їх властивості. Класифікація карт. Географічні атласи та їх класифікація. Суть та структура регіональних екологічних атласів. Математична основа побудови географічних карт. Моделі поверхні Землі та її розміри. Математична основа карт. Картографічні проекції. Системи координат в топографії та картографії. Основні лінії та площини еліпсоїда. Географічні координати. Плоскі прямокутні координати. Полярні та біполярні координати". Висота точок...

Академічне релігієзнавство / За ред. А. Колодного: Релігієзнавство - специфічна сфера гуманітарного знання. Релігієзнавство як наука. Предмет і об'єкт релігієзнавства. Структурні поділи і особливості релігієзнавства. Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства. Герменевтичний аспект релігієзнавства. Релігієзнавство і теологія. Принципи академічного релігієзнавства. Принципи релігієзнавчих досліджень як гносеологічні феномени. Принцип об'єктивності. Принцип історизму. Принципи дуальності і загальнолюдськості. Зміна парадигм методологічного мислення в релігієзнавстві. Релігія як предмет наукового дослідження. Зародки науки про релігію. Вчення про релігію епохи середніх віків і Нового часу. Становлення релігієзнавства як галузі наукового знання...

"В ЧЕМ МОЯ ВЕРА?"

- главный религиозно-философский трактат Л. Н. Толстого. Написан в 1883 - 84; 1-е изд.: М., 1884; последнее изд.: "Исповедь; В чем моя вера?". Л., 1991. Сразу же после публикации в России был запрещен. Издавался за границей на французском, немецком и английском языках. В этом трактате, наиболее ярко отразившем нравственно-духовный переворот в мировоззрении Толстого, он изложил свое понимание христианства, роли церкви в жизни общества и учение о ненасилии. Идея ненасилия, считал Толстой, составляет главную ценность Евангелия. В Нагорной проповеди Христа непротивление злу насилием является не второстепенной, а основной заповедью. Обращаясь к греческому тексту Евангелия, наименее искаженному переписчиками. Толстой пришел к выводу, что выражение "Не судите и не судимы будете" следует понимать в его прямом значении - не подвергайте суду, т.е. не привлекайте к суду, не делайте насилия над личностью. Это значение потеряло свою актуальность вместе с прекращением гонений на первых христиан, и потому оно было утрачено и заменено другим - "не злословьте". Толстой выступал за восстановление истинного, по его мнению, смысла христианского учения, за утверждение идеи ненасилия в качестве абсолютной практической нормы, в связи с чем критиковал ложность, с его т. зр., церковного учения и деятельности государства, допускавших и оправдывавших насилие.
Учение Толстого о ненасилии имело огромный общественный резонанс и подверглось критике как в церковной среде, так и представителями самых разных общественных направлений.
Лит.: О религии Льва Толстого, сб. 2. M., 1912; Асмус В. Мировоззрение Толстого. - Избр. филос. труды, т. 1. M., 1969, с. 40 - 101; Рачин И. Филос. искания Льва Толстого. М-, 1993; New Essays on Tolstoy. Cambr., 1978; Gustaffson A Leo Tolstoy: Resident and Stranger. A Study in Fiction and Teology. Princeton, 1986.
И. Рачин