Веб-бібліотека - головна сторінка


Білявський Г. О. та ін. Основи загальної екології:

Теоретичні аспекти загальної екології. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища. Структура природного середовища. Природне середовище. Атмосфера. Літосфера. Гідросфера. Природні ресурси. Біосфера. Загальні властивості біосфери. Склад і функціонування біосфери. Проблема походження життя на Землі. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Ноосфера. «Біосфера-2». Кругообіг речовин та енергії в біосфері. Організми та середовище. Великий кругообіг речовин й енергії. Вплив антропогенного фактора на кругообіг. Природні ресурси Землі. Біологічні ресурси. Мінеральні й енергетичні ресурси. Кліматичні ресурси. Життєвий простір. Генетичний фонд. Структура сучасної екології. Предмет екології. Основні екологічні поняття...

Винокурова Л. Е. та ін. Основи охорони праці: Правові та організаційні основи охорони праці. Зміст поняття «охорона праці». Соціально-економічне значення охорони праці. Мета і завдання предмета «Охорона праці». Додаткові вимоги щодо вивчення предмета при підготовці робітників для виконання робіт з підвищеною небезпекою. Основні законодавчі акти з охорони праці. Основні завдання системи стандартів безпеки праці. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Колективний договір, його укладання і виконання. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві, на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Охорона праці жінок та підлітків. Порядок забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту...
Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Основи теорії економічної і соціальної географії. Методологічні основи. Наукові підходи і категорії, деякі терміни і поняття. Ландшафтна оболонка як глобальний об'єкт досліджень у географії. Інтеграція наук і сутність географічного підходу. Взаємодія суспільства і природи та її закономірності. Єдність природи і суспільства, їх взаємодія. Закономірності взаємодії. Екологічний підхід. Природокористування і його місце у взаємодії суспільства і природи. Закономірність комплексності у природі і суспільстві. Гсокомплексологічна концепція. Системні об'єкти в економічній і соціальній географії. Суспільно-територіальний комплекс як найбільш інтегрований об'єкт досліджень...

"УЧЕНИЕ О ЛОГОСЕ В ЕГО ИСТОРИИ"

- докторская диссертация С. Н. Трубеи/сого, защищенная в Московском университете в 1900 и опубликованная в составе Собр. соч. (т. 4. M., 1906). Работа включает в себя, помимо введения и экскурсов, две части: ч. 1 - "История идеи Логоса в древней философии", где рассматривается динамика раскрытия понятия "логос" в древнегреческой философии от досократиков до неоплатонизма; и ч. 2 - "Исторические основы христианского Богосознания", посвященная идее логоса в иудео-христианской традиции (главы: "Религиозный идеал евреев", "Идея Бога", "Еврейская апокалиптика", "Начатки гностицизма", "Христос"). Главная идея заключается в выяснении оснований миросозерцания, основанного на признании разума как объективного трансцендентального начала, заключающего в себе смысл жизни и истории. Поиск такого начала приводит Трубецкого к построению собственной метафизики, чрезвычайно близкой метафизике Вл. Соловьева. "Если разум господствует в мире, то он есть начало и конец мира, и он должен осуществить, воплотить себя в мире, созидая самый хаос в светлое и разумное тело, в образ разумного существа. Оно есть то Слово, которое было от начала..." (с. 8). Результатом такого осуществления становится, по мысли философа, боговошющение Христа, которое есть, во-первых, залог Царства Божия - высшей цели мирового исторического процесса и, во-вторых, метаоснова и смысл жизни. Поскольку во Христе "осуществилась "истина и благодать", предвечная благая мысль Божия о мире и человеке, Он определяется как самая эта Мысль, истинный разум или божественный Логос" (там же, с. 453). Отсюда, по мысли Трубецкого, очевидна разница между Логосом греческой философии и Логосом философии христианской: если первый служит лишь умозрительной гипотезой, "предметом умозрения", то Логос Евангелия "определяется как начало действительной жизни, осязаемое в действительности" (там же). "Учение о Логосе" представляет большой интерес как опыт постановки значимой для русской философии 20 в. проблемы философского обоснования православной догматики, синтеза философии и богословия как новой метафизики.
А. И. Резшченко