Веб-бібліотека

Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування:

"Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії. Ділове спілкування та його особливості. Культура ділового спілкування. Гуманістична спрямованість спілкування. Спілкування як науково-практична проблема. Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі. Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні. Моральні передумови ділового спілкування. Моральна культура як етична основа спілкування. Моральна культура спілкування та її рівні...

Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку XIX ст: Антична література. Основні риси античної літератури. Давньогрецька міфологія. Гомерів епос. Лірика ранньої класики. Афінська трагедія. Давня аттична комедія. Греко-римський еллінізм. Література доби Августа. Література пізньої античності і початку середніх віків. Література середніх віків. Література раннього середньовіччя. Література високого середньовіччя. Данте Аліг'єрі. Література Відродження. Відродження в Італії. Відродження у Франції. Відродження в Німеччині і Нідерландах. Відродження в Англії. Вільям Шекспір. Відродження в Іспанії і Португалії. Література XVII століття. Естетика і поетика літератури Бароко. Творчість письменників Бароко. Класицизм у французькій літературі...
Збожна О. М. Основи технології: Сировина, паливо, енергія, технологічні процеси і технологічні системи. Вступ до технології. Основні поняття та визначення. Вчення про технологію. Продуктивність. Собівартість. Якість. Типи виробництв та їх ознаки. Охорона довкілля. Техніка безпеки й охорона праці на виробництві. Сировина. Класифікація сировини. Вода. Повітря. Корисні копалини та способи їх добування. Підготовлення сировини до перероблення. Якість сировини та її вплив на якість продукції. Раціональне використання сировини. Паливо й енергія. Паливо. Енергія, її види та джерела. Раціональне використання енергії. Технологічні процеси. Виробничний і технологічний процеси. Поняття про виробничий і технологічний процеси. Складові технологічного процесу...
Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка: Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...

"СТРУКТУРА НАУЧНЫХ РЕВОЛЮЦИЙ"

- книга амер. философа и историка науки Т. Куна, опубликованная в 1962 и оказавшая глубокое влияние на философию науки втор. пол. 20 в. До кон. 1950-х гг. в философии науки господствовало представление о науке и ее развитии, выработанное логическим позитивизмом. Опубликованный в 1959 труд К. Поппера "Логика научного открытия" и книга Куна нанесли этому представлению смертельный удар: в этих работах наука предстала в новом свете, ее структура и развитие были описаны в новых понятиях, была подчеркнута роль истории в философско-методологических построениях и т.д. Можно сказать, что после выхода этих книг изменились практически вся проблематика и концептуальный аппарат философии науки.
Развитие науки Кун рассматривает не как процесс плавного постепенного накопления истинного зна-HH.V а как периодическую смену парадигм - концептуальных схем, в определенный период времени направляющих научное исследование. Развитие науки в рамках определенной парадигмы Кун называет "нормальным периодом": именно в этот период происходят открытие и объяснение новых фактов, формулируются и уточняются законы, короче говоря, идет накопление знания. Однако с течением времени в парадигме накапливается все больше "аномальных" фактов - тех фактов, которые она не может объяснить, несмотря на все усилия ее сторонников. В конце концов это приводит к кризису в науке: многие ученые перестают видеть в существующей парадигме эффективное средство научного исследования и начинают искать новые теоретические основоположения. Научное сообщество распадается на несколько школ, одни из которых продолжают держаться за старую парадигму и ее методы исследования, а др. пытаются найти новые идеи и опереться на них. Кризис завершается сменой парадигм . - научной революцией: одна из предложенных теорий завоевывает все больше сторонников и вытесняет старую парадигму, занимая ее место и объединяя ученых в единое научное сообщество. Старая парадигма отбрасывается целиком со всеми ее достижениями - теоретическими принципами, методами исследования и накопленными фактами. С утверждением новой парадигмы развитие науки начинается как бы заново. Старая и новая парадигмы несоизмеримы: их сторонники говорят на разных языках, пользуются разными методами исследования, получают разные факты, и нет никакой общей основы, которая позволила бы сравнить и оценить достижения и недостатки каждой из конкурирующих парадигм. Т.о., развитие науки приобретает прерывный характер: периоды плавного кумулятивного развития сменяются революционными катастрофами и отказом от всего ранее накопленного знания. Это одна из первых моделей некумулятивного развития науки.
Схема развития науки, предложенная в книге Куна, была иллюстрирована многочисленными примерами из истории науки и выглядела убедительно. Под влиянием этой книги философы науки обратились к более тщательному и глубокому изучению реальной истории научного познания. И хотя схема Куна, как вскоре выяснилось, оказалась вовсе не универсальной и порой неадекватной даже в тех областях, на которые опирался в своих построениях сам Кун, его работа в значительной мере содействовала изменению филос. представлений о структуре и развитии научного знания и постановке новых интересных проблем в области адекватного понимания этого развития.
Кун Т.С. Структура научных революций. М., 1975; Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. М., 1998. А.Л. Никифоров


© 2009-2020  lib.ltd.ua