Веб-бібліотека - головна сторінка


Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія:

Предмет психології. Особливості та можливості, психології. Особливості психології. Можливості психології. Предмет психології. Здоровий глузд і наука. Предмет психології. Здоровий глузд. Життєві і наукові психологічні знання. Цілі психології. Критичне і творче мислення. Стан психології. Риси справжнього науковця. Основні напрями зарубіжної психології. Біхевіоризм. Психоаналіз. Гуманістична психологія. Гештальт психологія. Спілкування. Маніпулятивна і актуалізаторська моделі спілкування. Поняття, етапи і складність спілкування. Поняття та етапи спілкування. Складність спілкування. Структура спілкування. Комунікація як обмін інформацією. Інтеракція як взаємодія. Перцепція як сприйняття і розуміння людьми один одного...

Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка: Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...
Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття: Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...
Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності: Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...
Філософія / За ред. І.Ф. Надольного: Філософія буття і пізнання. Вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку. Філософія. Специфіка філософського осмислення дійсності. Світогляд як духовно-практичний феномен. Філософія, її предмет та функції. Роль філософії у житті суспільства. Історичний розвиток світової філософії. Філософія Стародавньої Індії. Філософія Стародавнього Китаю. Філософія стародавніх Греції і Риму. Середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження. Філософія Нового часу. Проблема субстанції у філософії XVII ст. Філософія просвітництва XVIII ст. Німецька класична філософія. Марксистська філософія. Сучасна світова філософія. Некласична філософія кінця XIX - початку XX ст. Психоаналіз і неофрейдизм. Екзистенціальна філософія...

"ПОСТИНДУСТРИАЛЬНОЕ ОБЩЕСТВО",

распро­странённое в совр. бурж. социологии и футурологии обозначение новой стадии обществ. развития, противо­поставляемой коммунистич. формации в качестве на­следника индустриального капиталистич. общества. Концепция "П. о." представляет собой дальнейшее раз­витие популярных в 60-х гг. теорий "индустриального общества" франц. социолога Арона и "стадий зкономич. роста" амер. социолога Ростоу. Наиболее видные её представители - Белл, Кан, Бжезинский, Тофлер (США), Фурастье и Турен (Франция). Осн. положения концепции "П. о." разделяются также мн. др. бурж. социологами, экономистами, политологами и футуро­логами. В понятие "П. о." эти авторы вкладывают не­одинаковое содержание. В целом концепция "П. о." претендует на роль общесоциологич. теории поступат. развития человечества. В основу членения всемирной истории на доиндустриальное (аграрное), индустриаль­ное (капиталистическое и социалистическое) и постин­дустриальное (Белл и др.; технотронное - Бжезинский, сверхиндустриальное - Тофлер, и т. п.) общество кладётся уровень техники произ-ва, а также отрас­левое и проф. разделение труда; при этом умаляется зна­чение обществ. производств. отношений, собственности и классовой борьбы. В концепции "И. о." содержится явное стремление сформулировать теоретич. альтерна­тиву марксистскому учению о социальном прогрессе как последоват. смене обществ.-экономич. формаций, подменить социальные революции технологич. перево­ротами, противопоставить коммунизму иной социаль­ный идеал - всё это предопределило её популярность среди бурж. идеологов.
В концепции "П. о." утверждается, что в зависимости от уровня техники (т. н. технологич. детерминизм) в обществе последовательно преобладают "первичная" сфера экономич. деятельности (с. х-во), "вторичная" (пром-сть), а ныне выдвигается "третичная" сфера услуг, где ведущую роль приобретают наука и образование. Каждой из этих трёх стадий присущи специфич. формы социальной организации (церковь и армия - в агр. обществе, корпорация - в индустриальном, универси­теты - в постиндустриальном), а также господствую­щая роль определ. сословия (священников и феодалов, бизнесменов, учёных и проф. специалистов). Эта кон­цепция фактически пытается увековечить антагонистич. обществ. отношения, ибо в "П. о." сохраняются соци­альная неоднородность, "естеств." неравенство и отчуж­дение личности, деление на правящую, технократич. элиту (меритократию) и управляемые массы населения, частная собственность и политич. конфликты. Т.о., в конечном счёте "П. о." отнюдь не "новая стадия" в обществ. прогрессе, но всего лишь спроецированный в будущее, модернизированный, рационализированный и идеализированный гос.-монополистич. капитализм. Такое общество, естественно, не может служить соци­альным идеалом, привлекательным для трудящихся. Это обстоятельство, а также обострение общего кризиса капитализма заставило поборников "П. о." быть более сдержанными в его идеализации и проецировать его во всё более отдалённое будущее за пределами 20 в. Концепция "П. о." спекулирует на относит. самостоя­тельности совр. науч.-технич. революции и выражает интересы верхушки науч. интеллигенции, стремящейся войти в состав правящего класса капиталистич. обще­ства. Она является одной из изощрённых форм бур­жуазнолиберального реформизма применительно к совр. условиям общего кризиса капитализма, сосуще­ствования двух систем и науч.-технич. революции. Для неё характерны отмеченная ещё В. И. Лениным (см. ПСС, т. 33, с. 68) готовность декларативно отречься от капитализма, но вместе с тем отказ признать, что его история, преемником является социализм и ком­мунизм. В 70-х гг. в связи с экономич. кризисом поня­тие "II. о." пессимистически интерпретируется предста­вителями мелкобурж. радикализма (Р. Хейлбронер, В. Феркисс и др.) как вынужденное возвращение чело­вечества вспять к доиндустриальному состоянию.