Веб-бібліотека

Митне право України / За ред. О.Х. Юлдашева:

Митна політика України. Поняття та основні складові митної політики. Принципи митного регулювання. Митна справа в Україні. Історія митної справи. Поняття митної справи. Законодавча реалізація митної справи в Україні. Митна статистика. Митне право та митне законодавство України. Поняття та предмет митного права України. Методи та принципи митного права. Система митного права України. Джерела митного права України. Поняття митно-правових відносин та їх структура. Загальна характеристика митного законодавства України. Правові підстави нарахування митних платежів та зборів. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності як елемент митно-тарифного регулювання...

Зубенко Л.Г. та ін. Ділові папери в менеджменті: Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. Історія розвитку діловодства. Виникнення справочинства. Актове діловодство. Приказне діловодство. Колегіальне діловодство. Виконавче діловодство. Радянське діловодство. Діловодство в Україні. Вимоги до оформлення реквізитів документа. Реквізит - елемент документа. Вимоги до тексту документів. Написання цифр та символів у ділових паперах. Загальна документація. Довідково-інформаційні документи. Розпорядчі документи. Організаційні документи. Спеціалізована документація. Документи з організації зовнішньоекономічної діяльності. Документи з господарської діяльності. Господарсько-договірні документи. Договори щодо створення нових форм господарювання...
М'ясоїд П. А. Загальна психологія: Система понять і категорій психології. Психологія як наука. Становлення психології. Етапи історичного поступу психології. Міфологічний етап. Філософський етап. Науковий етап. Формування засад наукової психології. Напрямки психології у XX ст. Психологія у пошуках свого предмета. Психологія як система знань. Психологія серед інших наук. Методологічні принципи психології. Методи психологічного дослідження. Основна проблема психології. Мозок і психіка. Буття і свідомість. Людина і світ. Розвиток психіки. Психіка у філогенезі та історіогенезі. Типи і форми поведінки організмів. Стадії розвитку психіки. Виникнення первісної свідомості. Онтогенез психіки. Психічний розвиток на рівні організму. Психічний розвиток на рівні індивіда...
Дубогай О. Д. та ін. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи: Резервні можливості організму, який перевіє захворювання. Фізичні вправи - основний засіб оздоровчо-лікувальної фізичної культури. Тонізуюча дія фізичних вправ. Вплив фізичних вправ на трофічні процеси. Формування компенсацій. Механізм нормалізації функцій. Реабілітація. Про деяку складність процесу навчання фізичним вправам. Організація і планування занять центрами спеціальних медичних груп. Оздоровчо-лікувальна фізична культура для студентів з порушенням зору. Комплекс вправ для профілактики прогресування короткозорості. Фізичні вправи при захворюваннях органів дихання. Захворювання органів дихання...
Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...

"О ПРИЧИНЕ, НАЧАЛЕ И ЕДИНОМ"

(De la causa, principio et 1584) - одно из наиболее важных произведений Дж. Бруно. Делится на пять диалогов, предваряется стихами "К своему духу", "К времени", "О любви", "Единое, начало и причина...".
1-й диалог представляет собой полемику с теми , кто после выхода в свет диалога Бруно "Пир на пепле" обвиняли его в цинизме в отношении философии и неуважении к Англии, стране, которая стала его приютом во время европейских скитаний. Отводя эти обвинения, Бруно разоблачает тогдашнюю схоластическую ученость и отстаивает свое право на критику нравов и обычаев любой страны, включая свою родину.
Во 2-м диалоге (где рупором идей автора является Теофил) проводится различие между причиной и началом: напр., точка есть начало, но не причина линии; мгновение есть начало, а не причина движения: "Начало - более общее выражение, чем причина" (Бруно. Диалоги. М., 1949, с. 202). Начало есть то, "что внутренним образом содействует устроению вещи" (т. е собственно внутренняя причина), а причина в более внешнем смысле - то, что "содействует произведению вещи внешним образом и имеет бытие вне состава" (т. е. совпадает с действующей и целевой причинами). Это преобразование учения Аристотеля о материальной, формальной, действующей и конечной причинах осуществляется в духе неоплатонизма. "...Всеобщая физическая действующая причина - это всеобщий ум, который является первой и главной способностью души мира, каковая есть всеобщая форма мира" (там же). Бруно называет этот "всеобщий ум" "внутренним художником, потому что (он) формирует материю и форму изнутри..." (там же, с. 204). Благодаря этой форме, проникающей в материю, все главные части мира одушевлены: сколь бы незначительной и малейшей ни была бы вещь, "она имеет в себе части духовной субстанции" (с. 211). Именно в этом смысле душа мира трактуется как "формальное образующее начало вселенной и всего, что в ней содержится"; "духовная субстанция не менее существенна, чем материальная" (с. 213). 3-й диалог разъясняет понятие формы (уподобляя действия ремесленника, художника "действию" природы, из однойединственной материи "производящей" различные формообразования) и едко высмеивает "субстанциальные формы", измышленные в Средние века "метафизиками в рясах" (человечность, бычность, лошадность и т. п.). Главный тезис Бруно: "имеется интеллект, дающий бытие всякой вещи, названный пифагорейцами и Тимеем подателем форм; душа - формальное начало, создающая в себе и формирующая всякую вещь, названная ими же источником форм; материя, из которой делается и формируется всякая вещь, названная всеми приемником форм" (с. 235). Первое, т. е. божественное, начало Вселенной таково, что в нем уже не различаются материя и форма; оно есть абсолютная возможность и действительность (с.247).
В 4-м и 5-м диалогах анализируются: материя в естественных и искусственных вещах; единство Вселенной. Вселенная, согласно Бруно, "едина, бесконечна, неподвижна"; она "не рождается и не уничтожается; в своем бытии она заключает в себе все противоположности в единстве и согласии" (с. 273); "кто хочет познать наибольшие тайны природы, пусть рассматривает и наблюдает минимумы и максимумы противоречий и противоположностей. Глубокая магия заключается в умении вывести противоположность, предварительно найдя точку объединения" (с. 291); единое бытие - это сущее, субстанция и сущность; единое одновременно является "многомодусным, многоформенным и многофигурным" (с. 277); все вещи находятся во Вселенной и Вселенная во всех вещах; "так все сходится в совершенном единстве"; единство "единично и устойчиво; оно всегда пребывает; это единое вечно" (с. 278). Диалог заканчивается словами Теофила: "Да будет возвеличена всеми живущими бесконечная, простейшая, единственная, высочайшая и абсолютнейшая причина, начало и единое" (с. 293). Русский перевод М. А. Дынника (1934,1949).
В. Мотрошилова


© 2009-2020  lib.ltd.ua