Веб-бібліотека

Євтух М. Б., Сердюк О. П. Соціальна педагогіка:

Загально дидактичні характеристики навчальної моделі соціально-педагогічної науки. Визначення об'єкта соціально-педагогічної науки. Визначення предмета соціально-педагогічної науки. Розробка методу соціально-педагогічної науки. Соціально-педагогічні закони саморозвитку суспільства. Соціально-педагогічні принципи самопізнання і саморозвитку суспільства. Народна педагогіка як джерело соціального виховання. Категоріальні засади соціально-педагогічної діяльності. Провідні категорії соціальної педагогіки. Соціальний педагог: професія та особистість. Соціальна педагогіка у саморозвитку економічного простору країни: саморозвиток трудових ресурсів. Соціально-педагогічні закономірності навчання персоналу...

Бочелюк В. Й. Юридична психологія: Юридична психологія в системі психологічних знань. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології. Психологія в системі наук. Система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Сутність методології та методів юридичної психології. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника. Психологічні особливості злочинних дій. Особистісна мотивація злочинних дій. Особливості групової мотивації злочинних дій. Психологія неповнолітніх правопорушників. Особистість неповнолітнього злочинця. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки неповнолітніх...
Історія української літератури. XX століття / За ред. В. Г. Дончика: Літературно-мистецьке життя. Художній процес. 60-ті - 90-ті роки. Поезія. Василь Мисик. Леонід Первомайський. Андрій Малишко. Дмитро Павличко. Ліна Костенко. Василь Симоненко. Микола Вінграновський. Іван Драч. Борис Олійник. Павло Мовчан. Борис Нечерда. Ірина Жиленко. Леонід Талалай. Володимир Забаштанський. Володимир Базилевський. Василь Голобородько. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Василь Барка. Поезія діаспори ("нью-йоркська група" та інші). Емма Андієвська. Олег Зуєвський. Остап Тарнавський. ПРОЗА. Публіцистика. Олесь Гончар. Михайло Стельмах. Ірина Вільде. Григорій Тютюнник. Анатолій Дімаров. Павло Загребельний. Юрій Мушкетик. Іван Чендей. Василь Земляк...
Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура XX століття: Світосприйняття людини XX століття і характерні риси культури цього часу. Формування нової картини світу та ідеалу особистості в XX ст. Особливості художньої культури XX ст. Нове в художній мові авангарду. Париж - батьківщина авангарду. Вплив примітивізму на мистецтво авангарду. Значення примітивізму для розвитку авангарду. Анрі Руссо - засновник примітивізму. Примітивізм в українському мистецтві. Фовізм - початок відходу від принципів класичного мистецтва. Основні принципи фовізму. Анрі Матісс - теоретик і відомий художник фовізму. Кубізм - нова ера в живописі. Нова концепція станкового живопису в кубізмі. Три періоди розвитку кубізму. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст...
Сморжанюк Т.П., та ін. Документарне забезпечення управління: Діловодство як галузь ведення документів. З історії документації управлінської діяльності в Україні. Особливості організації сучасного діловодства. Стилістика і службові документи. Класифікація документів. Організація документообігу на підприємстві. Нормативна база організації документування. Оформлення документів і їх реквізити. Організація документообігу на підприємстві та порядок зберігання документів. Службові документи виробничої та зовнішньоекономічної діяльності. Документування в управлінській діяльності. Документи з питань постачання і збуту. Розпорядчі, розрахунково-фінансові документи. Особливості номенклатури справ і порядок зберігання документів...

"МАССОВАЯ КУЛЬТУРА"

(англ. mass culture), в философии, социологии понятие, обобщённо выражающее состояние бурж. культуры с сер. 20 в. В понятии "М.к.".нашли отражение существ. сдвиги в механизме бурж,культуры: развитие средств массовой коммуникации радио, кино, телевидения, гигантские тиражи газет иллюстрированных журналов, дешёвых "карманных" книг, грампластинок; индустриальнокоммерч.тип произ-ва и распределения стандартизированвых, духовных благ; относит. демократизация культуры, повышение уровня образованности масс; увеличение времени досуга и затрат на досуг в бюджете средней семьи. В условиях гос.-монополистич. капитализма использование средств массовой коммуникации преобразует культуру в отрасль экономики, превращая её в "М. к.". Через систему массовой коммуникации "М. к." охватывает подавляющее большинство членов общества; через единый механизм моды ориентирует, подчиняет все стороны человеч. существования: от стиля жилья и одежды до типа хобби, от выбора идеологич. ориентации до форм и ритуалов интимных отношений; претендует на охват и подчинение культуры всего мира, его культурную "колонизацию".
Серийная продукция "М. к." обладает рядом специфич. признаков: примитивность характеристики отношений между людьми, низведение социальных, классовых конфликтов к сюжетно занимат. столкновениям "хороших" и "плохих" людей, чья цель - достижение личного счастья любой ценой; развлекательность, забавность, сентиментальность комиксов, ходовых книжножурнальных публикаций, коммерч. кино с натуралистич. смакованием насилия и секса; ориентированность на подсознание, инстинкты - жажда обладания, чувство собственности, нац. и расовые предрассудки, культ успеха, культ сильной личности и вместе с тем культ посредственности, условность, примитивная символика. Эти признаки присущи бурж. культуре с начала общего кризиса капитализма, но их концентрация в массовой продукции духовных благ образует новое качество, позволяющее относить понятие "М. к." именно к новейшему времени.
"М. к." утверждает тождественность материальных и духовных ценностей, в равной степени выступающих как продукты массового потребления. Для "М. к." характерно возникновение и ускоренное развитие особого проф. аппарата, задачей к-рого является использование содержания потребляемых благ, техники их произ-ва и распределения в целях подчинения массового сознания интересам монополий и гос. аппарата, искажения и заглушения протеста.
Аппарат "М. к." объединяет исследовательскую, проектную и. организационнокоммерч. деятельность специалистов высшей квалификации. Социально-психологич. исследования поставляют монополиям данные о колебаниях предпочтений и антипатий у различных категорий потребителей, об эффективности используемых приёмов обработки массового сознания.
Осмысление "М. к." в бурж. философии было начато книгами Шпенглера, Ортега-и-Гасета, Адорно, связавшими "М. к." с концепцией "массового общества", предвещавшими крах "высшей" культуры в столкновении с "массой", "толпой". С 50-х гг. 20 в. преобладает критич. анализ "М. к." с позиций традиц. бурж. либерального гуманизма (Фромм, Рисмен, Э. ван ден Хаг, Маркузе, Э. Морен), когда "М. к." однозначно интерпретируется как предельное выражение духовной несвободы, средство отчуждения и угнетения личности. Преувеличивая роль технич. средств массовой коммуникации, критики "М. к." рассматривают её вне связи с бурж. характером культуры и одновременно игнорируют важные особенности "М. к.". Несомненно, что через систему массовой коммуникации миллионы людей получают известную возможность ознакомиться с обществ. событиями, с произведениями подлинной лит-ры, иск-ва, достижениями науки. Эта особенность служит почвой для возникновения апологетич. концепций, оправдывающих дифференциацию культурной продукции и утверждающих, что "М. к." соответствует запросам массового потребителя (Парсонс и др.). "М. к.", изображаемая как чудовище, пожирающее в человеке всё человеческое - гл. герой множества антиутопий, книгкошмаров, книгпредостережений в зап. лит-ре: Оруэлл, О. Хаксли, Р. Брэдбери, Р. Шекли и др.
Борьба с "М. к." стала одной из важных задач в программах и практике прогрессивных, демократич. сил в капиталистич. странах.


© 2009-2020  lib.ltd.ua