Веб-бібліотека - головна сторінка


Андрущенко В.П., Михальченко М.Л. Сучасна соціальна філософія:

Суспільство як об'єкт філософського пізнання. предмет соціальної філософії. Історична генеза предмета соціальної філософії в історії філософії. Тріумф і трагедія соціальної філософії марксизму-ленінізму. Діалог на зламі століть: множинність соціально-філософського знання. Виробничі основи життєдіяльності суспільства. Дієва сутність соціального. Проблема побудови теоретичних моделей соціуму. Природні засади історії. Природа і суспільство. Архітектоніка суспільного виробництва. Проблема джерел соціальної динаміки. Конструктивні та динамічні сили науково-технічного прогресу. Людина як суб'єкт історичного процесу. Організаційні основи соціальності. Суспільні відносини...

Диомидова Г. Н. Библиографоведение: Общее библиографоведение (основы теории, истории и организации библиографии). Общее понятие о библиографии и библиографоведение. Библиографическая информация (основные формы ее закрепления и передачи). Библиографическая деятельность (общая характеристика). Информационно-библиографические ресурсы (общая характеристика). Пособия национальной библиографии. Специальные библиографические пособия. Издательские и книготорговые библиографические пособия. Краеведческие библиографические пособия и указатели местной печати. Организация библиографии в Российской Федерации (общие вопросы). Специальное библиографоведение (краткий обзор информационно-библиографических ресурсов по отраслевым комплексам)...
Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти: Законодавство в галузі охорони праці. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Законодавство про охорону праці. Нормативно-правові акти з охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці. Час відпочинку працюючих. Охорона праці жінок і молоді. Організація роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України. Організація роботи з охорони праці управління освіти. Організація роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах. Контроль і нагляд за станом охорони праці...
Шепелев А. М. Штукатурные работы: Сведения о зданиях, производстве строительных и отделочных работ. Классификация зданий и их части. Виды отделки и последовательность строительных и отделочных работ. Охрана труда и противопожарные мероприятия на строительстве. Леса, подмости, люльки, лестницы, стремянки. Основные требования. Леса. Люльки, подмости, лестницы. Инструменты, приспособления, инвентарь. Инструменты. Приспособления и инвентарь. Подготовка поверхностей под оштукатуривание. Камневидные, деревянные, фибролитовые и другие поверхности. Сетчатые конструкции, заделка стыков, каналов. Общие сведения о штукатурных работах. Штукатурные слои, их нанесение и разравнивание. Нанесение и разравнивание накрывки. Лузги, усенки и фаски...
Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство: Дозвіллєзнавство як наукова дисципліна та навчальний предмет. Дозвілля і дозвіллєва діяльність як галузь наукового знання. Соціальний феномен вільного часу. Структура дозвіллєвої діяльності. Соціально-історичні особливості розвитку сучасної системи культурно-дозвіллєвої діяльності. Історико-культурний аналіз дозвілля та дозвіллєвої діяльності наприкінці XIX - 90-ті роки XX ст. Соціально-історичні особливості розвитку дозвіллєвих центрів для молоді в нашій країні і за кордоном. Сучасний етап організації культурно-дозвіллєвої діяльності в країнах зарубіжжя. Соціалізація вільного часу та дозвіллєвої діяльності. Час як значна соціальна цінність. Зміст і структура вільного часу...
Мальська М. П. Туристичне країнознавство: Предмет і зміст туристичного країнознавства. Туризм у країнах Європи. Австрія. Андорра. Бельгія. Болгарія. Велика Британія. Греція. Данія. Естонія. Ірландія. Ісландія. Іспанія. Італія. Латвія. Литва. Монако. Нідерланди (Голландія). Німеччина. Норвегія. Польща. Португалія. Туреччина. Фінляндія. Франція. Хорватія. Угорщина. Україна. Чехія. Чорногорія. Швейцарія...
Білявський Г. О. та ін. Основи загальної екології: Теоретичні аспекти загальної екології. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища. Структура природного середовища. Природне середовище. Атмосфера. Літосфера. Гідросфера. Природні ресурси. Біосфера. Загальні властивості біосфери. Склад і функціонування біосфери. Проблема походження життя на Землі. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Ноосфера. «Біосфера-2». Кругообіг речовин та енергії в біосфері. Організми та середовище. Великий кругообіг речовин й енергії. Вплив антропогенного фактора на кругообіг. Природні ресурси Землі. Біологічні ресурси. Мінеральні й енергетичні ресурси. Кліматичні ресурси. Життєвий простір. Генетичний фонд. Структура сучасної екології. Предмет екології. Основні екологічні поняття...
Терехова С. I. Вступ до перекладознавства: Визначення і зміст поняття "переклад". Переклад як вид людської діяльності. Переклад як процес людської діяльності. Переклад як результат творчості перекладача. Переклад як умовна назва наукової дисципліни. Завдання курсу. Основні проблеми сучасного перекладознавства. Значення перекладу в сучасному житті. Зв'язок перекладу з іншими сферами діяльності людини. Суспільно-політичне значення перекладу. Національно-культурне значення перекладу. Роль перекладу в науково-технічному прогресі. Загальнонаукове значення перекладу. Переклад і інші наукові галузі. Значення перекладу для розвитку бізнесу та економіки. Переклад і збагачення мови та літератури. Переклад і філософія. Переклад і історія...
Карачинська Е. Т., Удалова В. К. Бібліотечні каталоги: Бібліотечні каталоги, їх значення і види. Централізована каталогізація. Значення каталогів. Види каталогів. Форма бібліотечних каталогів. Обладнання для карткових каталогів. Централізована каталогізація. Бібліографічний опис. Бібліографічний опис: поняття, значення і вимоги. Стандартизація бібліографічного' опису. Загальні правила складання бібліографічного опису. Складання бібліографічного опису під заголовком індивідуального автора. Бібілографічні описи під назвою. Бібліографчні описи на твори авторів-укладачів. Бібліографічні описи збірників. Бібліографічні описи на офіційні видання. Бібліографічні описи багатотомних видань. Бібліографічні описи серіальних видань. Бібліографічні описи частини книги...
Іванов В.Ф. Техніка оформлення газети: Принципи й завдання художньо-технічного оформлення газети. Оформлення газети - важлива частина роботи над номером. (Історія оформлення періодичних видань. Загальні риси та ознаки оформлення газет. Визначення, завдання і функції оформлення періодичних видань. Обличчя видання. Головні складові газетної форми. Постійні елементи газети. Заголовна частина газети. Розділові засоби. Службові деталі. Розмірні елементи газети. Формат газети. Обсяг газети. Формат смуги. Кількість і формат текстових колонок. Композиція газети. Композиційно-графічне моделювання. Властивості композиції. Засоби композиції. Конструктивні особливості композиції полоси. Особливості композиції номера газети. Композиційно-графічна модель видання...

Торгова Л.B., Хитра О.В. Основи зовнішньоекономічної діяльності:

Категорії і теорії зовнішньоекономічної діяльності. Державне регулювання і контрактне оформлення зовнішньоекономічних операцій. Зовнішньоекономічна діяльність: сутність, суб'єкти, види, фактори і принципи розвитку. Зовнішньоекономічна діяльність як економічна категорія. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Основні напрямки здійснення зовнішньоекономічних операцій. Зовнішньоекономічний комплекс та зовнішньоекономічна стратегія країни. Фактори, що впливають на організацію і розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Принципи зовнішньоекономічної діяльності. Еволюція поглядів на зовнішньоекономічну діяльність. Класичні концепції зовнішньої торгівлі. Регулятивні теорії розвитку...

"КРИТИКА СПОСОБНОСТИ СУЖДЕНИЯ"

(Kritik der Urteilskran) - работа И. Канта, анализирующая эстетическую способность человека. Опубликована в 1790; первое введение к ней - в 1914. Вошла в шестптомное собрание Сочинений (т. 5. M., 1966). Работа возникла из стремления Канта найти опосредствующее звено между "Критикой чистого разума" и "Критикой практического разума" и установить немеханический способ объяснения живой природы. Состоит из предисловия, введения и двух частей. В 1-й части - "Критике эстетической способности суждения" анализируется рефлектирующая способность суждения (термин введен Кантом), связанная с эстетическим удовольствием (Wohlgefallen, Lust) от произведений искусства (а также прекрасных созданий природы). Рефлектирующая способность суждения существенным образом отличается от определяющей способности суждения "Критики чистого разума", где благодаря способности суждения особенное подводилось под всеобщее. Здесь, напротив, по данному особенному отыскивается всеобщее. Кант выделяет два вида рефлектирующего суждения - эстетическое и телеологическое. Эстетическим он называет такое суждение, основанием которого является ощущение, вызывающее в субъекте гармоническую игру воображения и рассудка, в свою очередь обусловливающую возникновение чувства удовольствия и неудовольствия. В "Аналитике прекрасного" формулируются основные характеристики эстетического суждения - суждения вкуса. Оно не есть познавательное суждение. "Чтобы определить, прекрасно ли нечто или нет, мы соотносим представление не с объектом посредством рассудка, ради познания, а с субъектом и его чувствами удовольствия и неудовольствия посредством воображения" (Соч. в 6 т., т. 5. M., 1966, с. 203). Далее, суждение вкуса носит незаинтересованный характер. Удовольствие, получаемое от приятного или доброго, всегда связано с каким-нибудь интересом, но удовольствие от прекрасного (которое вследствие этого правильнее было называть не удовольствием, а благорасположением - Wohlgefallen) "свободно от всякого интереса. Предмет такого удовольствия называется прекрасным" (с. 212).
Т. к. эстетическая способность суждения относится не к самому предмету, а к нашему восприятию его, т. е. носит субъективный характер, то возникающая при этом трудность состояла в отыскании априорного основания для эстетического суждения. Оно было найдено Кантом во "всеобщем чувстве" (Gemeinsinn - от лат. sensus communis) как чистом суждении вкуса. Иначе говоря, суждения вкуса должны иметь в своей основе субъективный, но всеобщий принцип, который через чувство (не через понятие - прекрасное есть то, что нравится "без понятия", с. 222) общезначимо определяет, что нравится, а что не нравится, и это - "общее чувство". По Канту, возможность его обусловлена "всеобщей сообщаемостью" эстетического удовольствия, каковая присуща не только познаниям, но и душевным состояниям. Именно всеобщая сообшаемость "предполагает общее чувство" (с. 243). Важной характеристикой эстетического суждения является то, что оно "имеет своей основой только форму целесообразности предмета" (с. 223), поскольку "она воспринимается в нем без представления о цели" (с.240).
В "Аналитике возвышенного" Кант различает математически возвышенное, когда удовольствие вызывается содержанием безусловно великого предмета, и динамически возвышенное, когда природа рассматривается "как сила, которая не имеет над нами власти" (с. 268). "Следовательно, возвышенность содержится не в какой-либо вещи в природе, а только в нашей душе, поскольку мы можем сознавать свое превосходство над природой в нас, а тем самым и над природой вне нас... Все, что вызывает в нас это чувство, - а сюда надо отнести и могущество природы... называется поэтому возвышенным" (с. 273).
Исключительно важное значение в "Критике способности суждения" придается понятию "игры": речь идет об игре рассудка и воображения, когда одна способность опосредуется другой, что стимулирует развитие каждой. На "чувстве свободы в игре наших познавательных способностей - а эта игра должна в то же время быть целесообразной - зиждется то удовольствие, которое единственно и обладает всеобщей сообщаемостью, не основываясь, однако, на понятиях" (с. 321 - 322). Характеризуя прекрасное как "символ нравственно доброго" (с. 375), Кант видит в эстетической способности суждения опосредующее звено между природой и свободой, способностью познания и способностью желания. По Канту, "она не есть ни природа, ни свобода, но тем не менее связана с основой свободы, а именно с сверхчувственным, в котором теоретическая способность общим и неизвестным (для нас) способом соединяется в одно с практической способностью" (с.376).
В завершающей 1-ю часть "Диалектике эстетической способности суждения" формулируется антиномия вкуса: тезис - суждение вкуса не основывается на понятиях, иначе можно было бы о нем дискутировать, и антитезис - суждения вкуса основываются на понятиях, иначе нельзя было бы о них даже спорить, т. е. притязать на необходимое согласие других с данным суждением (см. с. 359). Антиномия эта разрешается Кантом так, что суждение вкуса хотя и не основывается на определенных понятиях, но в основе его все же лежит неопределенное понятие о сверхчувственном субстрате явлений, неопределенная идея сверхчувственного в нас. Во 2-й части - "Критике телеологической способности суждения" анализируется применение принципа целесообразности при рассмотрении созданий природы. Кант следующим образом формулирует возникающую здесь антиномию. Первая максима ее: "Всякое возникновение материальных вещей и их форм надо рассматривать как возможное только по механическим законам" (с. 413). Вторая максима: "Некоторые продукты материальной природы нельзя рассматривать как возможные только по механическим законам (суждение о них требует совершенно другого закона каузальности, а именно закона конечных причин)" (там же). Существование живых организмов заставляет нас выходить за рамки механических объяснений, т. е. предполагать целесообразную обусловленность. По аналогии с живыми организмами мы стремимся рассматривать и всю природу. Однако мы не можем приписывать цели ни Богу (нам неизвестны ни его замыслы, ни способы его действий), ни тем более - неживой материи; мы можем лишь примысливать их (ориентируясь на существование живых организмов и по аналогии с деятельностью человека в искусстве), т. е. применять телеологический подход в качестве регулятивного принципа. "Понятие вещи как цели природы самой по себе не есть, следовательно, конструктивное понятие рассудка или разума, но может быть регулятивным понятием для рефлектирующей способности суждения, дабы по отдаленной аналогии с нашей целевой каузальностью вообще направлять исследование такого рода предметов и размышлять об их высшем основании" (с. 401). Рефлектирующая способность суждения обнаруживает в данном случае свой опосредующий характер: "Природа прекрасна, если она в то же время походит на искусство, а искусство может быть названо прекрасным только в том случае, если мы сознаем, что оно искусство и тем не менее кажется нам природой" (там же, с. 322). Основу же синтеза целевого и причинного объяснений природы Кант ищет в конечном счете в человеке. "Здесь, на Земле, человек - последняя цель творения, ибо здесь он - единственное существо, которое может составить понятие о целях и из агрегата целесообразно сформированных вещей составить с помощью своего разума систему целей" (с. 459). Русский перевод Н. М. Соколова (1898), 1-го введения - Ю. Н. Попова (1966).
Лит.: Библер В. С. Век Просвещения и "Критика способности суждения". Дидро и Кант. - В сб.: Западноевропейская художественная культура XVIII века. М., 1980, с. 151-248; Mode/A. Metaphysik und reflektierende Urteilskraft bei Kant. Fr./M., 1987; Esser A. Antinomie der Kunst. B., 1995. См. также лит. в ст. Кант.
Т.Б.Длугач