Веб-бібліотека - головна сторінка


Іванов В.Ф. Техніка оформлення газети:

Принципи й завдання художньо-технічного оформлення газети. Оформлення газети - важлива частина роботи над номером. (Історія оформлення періодичних видань. Загальні риси та ознаки оформлення газет. Визначення, завдання і функції оформлення періодичних видань. Обличчя видання. Головні складові газетної форми. Постійні елементи газети. Заголовна частина газети. Розділові засоби. Службові деталі. Розмірні елементи газети. Формат газети. Обсяг газети. Формат смуги. Кількість і формат текстових колонок. Композиція газети. Композиційно-графічне моделювання. Властивості композиції. Засоби композиції. Конструктивні особливості композиції полоси. Особливості композиції номера газети. Композиційно-графічна модель видання...

Желібо Є.П. та ін. Безпека життєдіяльності: Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Безпека життєдіяльності як категорія. Наукові засади безпеки життєдіяльності. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти. Рівні системи «людина - життєве середовище». Ризик як оцінка небезпеки. Загальна оцінка та характеристика небезпек. Концепція прийнятного (допустимого) ризику. Управління ризиком. Якісний аналіз небезпек. Теми для курсових, рефератів і контрольних робіт...
Калінін Ю.А. Релігієзнавство: Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика. Матеріалістична концепція релігії. Марксистська релігієзнавча концепція. Об'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Суб'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Натуралістична концепція релігії. Соціологічна концепція релігії. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури. Сутність і походження релігії. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. Функції релігії та її роль у житті суспільства. Релігії світу. Родоплемінні культи. Магія. Фетишизм. Анімізм. Тотемізм. Землеробські культи. Шаманізм. Ранні національні релігії. Релігія Стародавнього Єгипту...
Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції: Теоретичні передумови активного соціально-психологічного навчання. Психологічні засоби групової психокорекційної роботи. Практична психологія і психокорекційна практика. Поняття психокорекції. Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції. Спрямованість психокорекційного процесу АСПН. Поняття особистісної деструкції та особистісної проблеми спілкування. Особливості психокорекційного процесу в групі АСПН. Особливості процесуальної діагностики в групі АСПН. Результативність психокорекційного процесу в групі АСПН. Групова динаміка як чинник психокорекції. Поняття «дезінтеграція» та «інтеграція» в контексті групової психокорекції за методом АСПН. Механізми особистісних змін суб'єкта...

"ИСПОВЕДЬ"

- религиозно-философский трактат Л. Н. Толстого, написанный в 1879 - 81. В России публикация была запрещена духовной цензурой. Впервые напечатан в журнале "Общее дело" в Женеве в 1881 - 84, последнее издание: Исповедь; В чем моя вера? Л., 1991.
В "Исповеди" с глубочайшей силой показан духовный переворот, пережитый писателем в кон. 70-х - нач. 80-х гг. 19 в.
Главная тема "Исповеди" - духовные искания личности, страдающей от бессмысленности жизни, от нравственной и религиозной лжи жрецов религии и искусства. Толстой не находит смысл жизни ни в научных знаниях, ни в учениях индийских и китайских мудрецов, ни в христианских догматах. Только жизнь миллионов простых людей, занимающихся трудом как ее высшим проявлением, дает ответ на решение вопросов о противоположности жизни и смерти, о различиях между истиной и заблуждением, об идеале религиозной веры. Ключ к решению этих проблем Толстой находит в понятии Бога, которое имеет для него универсальное значение. Под Богом он понимает мировую гармонию, причину бытия, творца жизни и человека, всемирный дух, мыслящий разум. Бог - "то, без чего нельзя жить. Знать Бога и жить - одно и то же. Бог есть жизнь" (Толстой Д. Н. Полн. собр. соч., т. 23. М., 1957, с. 46). Смысл жизни самого человека и смысл его веры в жизнь поэтому вполне логично вытекает из понятия Бога: "Задача человека в жизни - спасти свою душу; чтобы спасти свою душу, нужно жить по-Божьи..." (там же, с. 47). Идея очищения души человека через религиозную веру становится главным результатом нравственно-религиозного переворота Толстого.
Толстой различал народную веру, основанную на вере в жизнь и предании, и богословскую "ученую" веру, которую он считал ложной. Толстой сомневался в истинности православия из-за нетерпимого отношения православной Церкви к другим Церквам и верам, допускающего духовное насилие над личностью, и оправдания прямого насилия - убийств на войне во имя веры. Он ставит под сомнение право церковных богословов и проповедников вещать народу нравственно-религиозные истины, критикует обрядовую сторону религии, обращается исключительно к разумному обоснованию веры. "Исповедь" была подвергнута строгой критике со стороны не только православных богословов, но и некоторых литературных деятелей. При этом она была с большим интересом встречена интеллигенцией, т. к. по своему содержанию продолжала нравственно-религиозные искания, которыми была отмечена русская культура на протяжении всего 19 в.
Лит.: Гусев А. Ф. Граф Л. Н. Толстой, его "Исповедь" и мнимоновая вера. М., 1890; МардовИ.Б. Путь восхождения, т. 1. М., 1993; Paчин Е. И. Философские искания Льва Толстого. М., 1993; Fausset H. A. Tolstoy. The Inner Drama. N. Y, 1968; Braun M. Tolstoi. Eine literarische Biographie. Gott., 1978.
E. И. Рачин