Веб-бібліотека - головна сторінка


Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики:

Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...

Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів: Конфліктологія як міждисциплінарна галузь наукового знання. Становлення предмета конфліктології. Конфліктологія як комплексна система знань: об'єкт, предмет, методи дослідження, функціональна роль. Понятійний апарат і система категорій конфліктології. Історія становлення та розвитку конфліктологічних знань. Знання про природу конфліктів у давньому світі та античному суспільстві. Соціальні конфлікти як предмет аналізу мислителів Середньовіччя та Нового часу. Сучасні західноєвропейські конфліктологічні вчення та конфліктологія представників американської науки. Поняття, структура та анатомія конфлікту. Природа і поняття конфлікту. Структура конфлікту. Анатомія конфлікту. Об'єднана типологія конфліктів...
Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Основи теорії економічної і соціальної географії. Методологічні основи. Наукові підходи і категорії, деякі терміни і поняття. Ландшафтна оболонка як глобальний об'єкт досліджень у географії. Інтеграція наук і сутність географічного підходу. Взаємодія суспільства і природи та її закономірності. Єдність природи і суспільства, їх взаємодія. Закономірності взаємодії. Екологічний підхід. Природокористування і його місце у взаємодії суспільства і природи. Закономірність комплексності у природі і суспільстві. Гсокомплексологічна концепція. Системні об'єкти в економічній і соціальній географії. Суспільно-територіальний комплекс як найбільш інтегрований об'єкт досліджень...
Марченко O.K. Фізична реабілітація хворих із травмами й захворюваннями нервової системи: Травми й захворювання нервової системи. Будова нервової системи. Роль нервової системи у регуляції рухів. Порушення рухової функції. Порушення чутливості. Вегетативно-трофічні порушення. Порушення вищих кіркових функцій. Психічні розлади. Фізична реабілітація в клініці нервових хвороб. Поняття про реабілітацію. Види реабілітаційних заходів. Основні засоби, методи й форми застосування фізичних вправ із лікувальною метою. Механізми лікувальної дії фізичних вправ і масажу. Застосування основних засобів фізичної реабілітації в клініці нервових хвороб. Види спеціальних лікувальних заходів і вправ, застосовуваних у клініці нервових хвороб...
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Організація цивільної оборони в сучасних умовах. Основні положення міжнародного права по захисту людини. Цивільна оборона деяких закордонних країн. Цивільна оборона Росії. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини. Цивільна оборона США. Цивільна оборона України. Державна система цивільної оборони України. Завдання цивільної оборони України. Організаційний устрій і порядок функціонування цивільної оборони України. Організація цивільної оборони на об'єктах господарювання (ОГ). Сили і засоби цивільної оборони. Війська цивільної оборони України. Спеціалізовані формування. Невоєнізовані формування. Постійна комісія з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання. Єдина державна система органів виконавчої влади...

"ИССЛЕДОВАНИЕ О ПРИНЦИПАХ МОРАЛИ"

(An Enquiry Concerning the Principles of Morals (L., 1751; рус. пер. 1966)) - произведение Д. Юма; представляет собой новую редакцию третьей книги "Трактата о человеческой природе" (1739).
Основная тема произведения - соотношение разума и чувства в морали. В центре внимания Юма оказывается также вопрос о приоритете в познании моральных принципов логической аргументации или особого внутреннего ощущения, рассуждений или чувств. Кроме того, рассматривается вопрос: всякому ли одаренному рассудком существу присущи общие принципы морали? Юм в целом исходит из посылки, что разум и чувства сопутствуют друг другу в моральных выводах и определениях, однако роль их различна.
Анализ этических понятий Юм начинает с социальных добродетелей - благожелательности и справедливости. Он полагает, что правила воздаяния по справедливости зависят от условий, в которых находятся люди, и обязаны своим происхождением той пользе, которая имеет место в случае их соблюдения. Справедливость как таковая полезна обществу, и этим объясняется, по Юму, ее ценность и нравственная обязательность. Таким образом, польза рассматривается как главный источник справедливости. В прямом соответствии с пользой находится и нравственный долг. Вместе с тем польза является и источником морального чувства, присущего каждому человеку. Польза, будучи связана с реальным интересом, приятна и вызывает наше одобрение. Но в целом ни одно моральное качество не является абсолютно заслуживающим порицания или похвалы, ибо все зависит от степени наличия такого качества. Признаком добродетели является середина (умеренность), определяемая полезностью. Своими рассуждениями о роли пользы в морали Юм предвосхищает доктрину утилитаризма, получившую оформление в кон. 17 - нач. 19 в. Хотя себялюбие и является "могущественным принципом человеческой природы", моральное чувство нельзя, по Юму, объяснить, исходя только из эгоистического принципа. Интерес каждого индивида тесно связан с интересом общества, а эгоистические и социальные чувства на самом деле не слишком противостоят друг другу. В межчеловеческих отношениях альтруизм в основном перевешивает эгоизм. Утилитаристская тенденция в "Исследовании о принципах морали" носит достаточно умеренный характер. Нам, отмечает Юм, присущи человеколюбие и симпатия, которые суть принципы человеческой природы, не требующие специального объяснения (т. е. поиска их причин), ибо они сами служат основой объяснения тех или иных этических качеств. Приятное чувство симпатии связано с идеей счастья (личного или других людей), которой мы обладаем. Понятие морали, таким образом, предполагает некоторое общее всему человечеству чувство, которое Юм предпочитает называть благожелательностью (benevolence).
Одного разума, констатирует Юм, недостаточно для нравственного осуждения или одобрения. Разум лишь судит о фактах и отношениях, осведомляет нас о тенденциях поступков, но не способен выявить, какие из них полезны и выгодны. Подлинный мотив действия и воления - вкус, лежащий в основе счастья и страдания. Поэтому нравственность, согласно Юму, определяется чувством. Добродетелью же является то, что доставляет приятное чувство одобрения, а пороком - то, что доставляет неприятное чувство, страдание. При этом Юм признает, что невозможно дать строгое определение основным этическим понятиям.
Этическое учение Юма характеризуется эмпиризмом, неприятием религиозного обоснования морали и ее психологизацней. Его этические взгляды получили развитие в теории "симпатии" А. Смита, в утилитаризме И. Бентама, Дж. Стюарта Мплля и Дж. Милля, а также в аналитической метаэтике 20 в.
Лит.: Виноградов Н. Д. Философия Давила Юма, ч. II. Этика Давида Юма в связи с важнейшими направлениями британской морали XV11-XVIII вв. М.. 1911: AyerA. J. Hume. Oxf" 1980; Basson A. H. David Hume. Harmondsworth, 1958; Norton D. F. David Hume: Commonsense Moralist. Sceptical Metaphisieian. Princeton, 1982.
A. Грязное