Веб-бібліотека - головна сторінка


Філософія / За ред. І.Ф. Надольного:

Філософія буття і пізнання. Вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку. Філософія. Специфіка філософського осмислення дійсності. Світогляд як духовно-практичний феномен. Філософія, її предмет та функції. Роль філософії у житті суспільства. Історичний розвиток світової філософії. Філософія Стародавньої Індії. Філософія Стародавнього Китаю. Філософія стародавніх Греції і Риму. Середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження. Філософія Нового часу. Проблема субстанції у філософії XVII ст. Філософія просвітництва XVIII ст. Німецька класична філософія. Марксистська філософія. Сучасна світова філософія. Некласична філософія кінця XIX - початку XX ст. Психоаналіз і неофрейдизм. Екзистенціальна філософія...

Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи: Чи потрібна людині інформація. Етапи публікування повідомлень у ЗМІ. Чи потрібен редакційний етап?. Ефективність функціонування редакційного етапу. Місце едитології (науки про видавничу справу) в системі наук. Едитологія та її складові частини. Навчальні едитологічні дисципліни. Професія редактора. Сутність редагування. Об'єкт редагування. Предмет редагування. Методологічна база редагування. Методи й методики редагування. Мета й завдання редагування. Галузі редагування. Аспекти редагування. Історія розвитку редагування. Періодизація розвитку. Період існування редагування як практичної діяльності. Виникнення редагування. Стагнація в редагуванні. Відродження редагування...
Конфліктологія / За ред. В. М. Петюха: Сутність конфлікту та його характерні риси. Кінцеві та проміжні цілі. Визначення конфлікту. Конфліктна ситуація та інцидент як передумови виникнення конфлікту. Характерні ознаки прояву конфлікту. Об'єктивні й суб'єктивні складові конфліктної взаємодії. Межі поширення конфлікту. Види та типи конфліктів. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації. Причини й наслідки конфліктів в організації. Кінцеві та проміжні цілі. Типові причини виникнення конфліктів в організації. Функції конфліктів і їхня спрямованість. Вплив конфлікту на соціальне оточення та його учасників. Позитивні наслідки конфліктів. Негативні наслідки конфліктів...
Медведєв В. С. Кримінальна психологія: Кримінальна психологія у системі психології та правознавства. Предмет і пріоритетні завдання кримінальної психології. Зв'язок кримінальної психології з іншими науками. Історія розвитку кримінальної психології. Злочинність як кримінально-психологічне явище. Кримінально-психологічна характеристика злочинності. Психологічні особливості окремих видів злочинності. Психологічний механізм злочину. Кримінально-психологічні ознаки злочину. Мотив у психологічному механізмі злочину. Типові криміногенні мотиви. Особистість як суб'єкт злочину. Кримінально-психологічний портрет особистості. Акцентуація характеру та особистості. Типологія особистості як суб'єкта злочину. Психологічні портрети типів злочинної особи...
Архівознавство / За ред. Я. С. Калакури: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкт і методи архівознавства. Зв'язок архівознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами. Джерельна база та історіографія архівознавства. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви литовсько-польської доби (XV ст. - перша половина XVII ст.). Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина XVH-XVIII ст.). Архіви та архівна справа в Україні кінця XVIH-XIX ст. Архіви України в контексті проектів архівних реформ у Росії XIX - початку XX ст. Архіви та архівна справа доби Української революції...

"ИСКУССТВО ДЛЯ ИСКУССТВА"

(или "чистое искусство") - эстетические концепции, утверждающие самоценность и автономность худож. творчества, отрицающие связи иск-ва с общественной жизнью, моралью, наукой и политикой. Гносеологический источник этих концепций - абсолютизация специфики иск-ва, свободы творческого акта и наслаждения, доставляемого плодами худож. деятельности. Социальный источник теорий "И. д. и." - "безнадежный разлад", по определению Плеханова, художников с окружающей их социальной средой. Пресыщенный эстетизм. подчеркнутая индифферентность к глубоким и актуальным темам, стремление к сугубо формальным эффектам характерны для различных вариантов "чистого иск-ва", пропагандируемых в периоды разложения общественных систем и классов, уходящих с исторической сцены (эллинизм, иск-во времен упадка Римской империи, маньеризм и т. д.). Наиболее последовательные теории "И. д. и." оформляются в XIX в., черпая свою аргументацию в односторонней интерпретации учения Канта о специфике эстетического отношения ("суждение вкуса") и в нек-рых положениях Шиллера о природе "эстетической видимости". В их трактовке худож. творчество представало как выход из противоречий между природой и об-вом, между свободой и необходимостью, между чувственным и рациональным, между индивидом и родом. Разделение труда, углублявшееся в связи с развитием капиталистического способа производства, тотальное подавление индивидуальности господством отчужденных, вещных отношений порождало разнообразные. вт. ч. и превратные, формы борьбы за попранную человечность, за свободное и целостное развитие личности. На этой почве и возникает романтическая иллюзия, будто только в сфере "чистого иск-ва" возможны личная независимость художника и свобода художественного творчества. Концепции "И. д. и." противопоставляли себя рассудочно-утилитаристским элементам эстетики Просвещения. Антагонизм двух односторонних подходов к творчеству - утилитаристского и абсолютно "незаинтересованного", - особенно заостренный в позднейших вариантах концепций "И. д. и.", обнажает внутреннюю диалектичность иск-ва, особую природу его полезности, понимаемой не в грубо утилитарном смысле, а как формирование творческих способностей личности, содействие универсализации ее интересов и потребностей. Развитая способность творить "по законам красоты" находит выражение и за пределами собственно худож. сферы, проявляясь и в производительном труде, и в научном поиске, и во взаимоотношениях личности с коллективом. К оценке различных вариантов "чистого иск-ва" важно подходить конкретно-исторически. Так, если в XIX в. лозунг "И. д. и." (Т. Готье, Ш. Бодлер, О. Уайльд и др.) часто выражал протест художника против господства буржуазной пошлости в официальном иск-ве, то с нач. XX в. теории "чистого иск-ва" утратили критический пафос, превратившись в особую разновидность эстетической культуры эпохи кризиса (Кроне, Кандинский и др.). Аполитичность стала кредо "чистого иск-ва", отдаляя художника от насущных интересов народа. Не случайно еще рус. революционно-демократическая эстетика (Белинский, Чернышевский, Добролюбов) выступала с резкой критикой этой концепции в теории и худож. практике, отстаивая иск-во, реалистически изображающее жизнь. Марксистско-ленинская эстетика, развивая традиции революционно-демократической эстетики, противопоставила теории и практике "чистого иск-ва" принцип худож. идейности (Идейность в искусстве). В противовес концепции "абсолютно свободного" иск-ва, В. И. Ленин выдвинул и всесторонне обосновал идею партийного, открыто и сознательно связанного с пролетариатом худож. творчества (Партийность в искусстве).