Веб-бібліотека - головна сторінка


Семиченко В. А. Психологія спілкування:

Функция общения в жизни человека. Структура и виды общения. Общение как психологический фактор развития человека. Взаимоотношения между людьми в процессах общения. Социальная перцепция. Качества, значимые для общения. Техника общения. Межличностные конфликты. Особенности психологического общения. Робота с методиками по изучению особенностей общения. Методики на выявление общительности как потребности в общении. Методики на выявление умения адаптироваться в изменяющихся ситуациях общения. Методики на выявление качеств, значимых для общения. Методики на выявление межличностных отношений. Выполнение упражнений на выявление и уяснение специфики общения. Выявление индивидуальных особенностей, значимых для общения...

Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів: Конфліктологія як міждисциплінарна галузь наукового знання. Становлення предмета конфліктології. Конфліктологія як комплексна система знань: об'єкт, предмет, методи дослідження, функціональна роль. Понятійний апарат і система категорій конфліктології. Історія становлення та розвитку конфліктологічних знань. Знання про природу конфліктів у давньому світі та античному суспільстві. Соціальні конфлікти як предмет аналізу мислителів Середньовіччя та Нового часу. Сучасні західноєвропейські конфліктологічні вчення та конфліктологія представників американської науки. Поняття, структура та анатомія конфлікту. Природа і поняття конфлікту. Структура конфлікту. Анатомія конфлікту. Об'єднана типологія конфліктів...
Білявський Г. О. та ін. Основи загальної екології: Теоретичні аспекти загальної екології. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища. Структура природного середовища. Природне середовище. Атмосфера. Літосфера. Гідросфера. Природні ресурси. Біосфера. Загальні властивості біосфери. Склад і функціонування біосфери. Проблема походження життя на Землі. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Ноосфера. «Біосфера-2». Кругообіг речовин та енергії в біосфері. Організми та середовище. Великий кругообіг речовин й енергії. Вплив антропогенного фактора на кругообіг. Природні ресурси Землі. Біологічні ресурси. Мінеральні й енергетичні ресурси. Кліматичні ресурси. Життєвий простір. Генетичний фонд. Структура сучасної екології. Предмет екології. Основні екологічні поняття...
Хомич Г. О., Ткач Р. М. Основи психологічного консультування: Теоретичні основи психологічного консультування. Визначення психологічного консультування. Консультування як професія. Що таке консультування. Хто займається консультуванням. Де застосовується консультування. Список використаної й рекомендованої літератури. Консультування як психологічна допомога. Історичні корені психологічного консультування. Психологічне консультування. Відмінні риси психологічного консультування і психотерапії. Напрями психологічного консультування. Психоаналітичний напрям у консультуванні. Психоаналіз як теорія особистості. Структура особистості. Основні техніки у психоаналітичному консультуванні. Інші психоаналітичні теорії...
Пивовар С. Ф. та ін. Всесвітня історія XX століття: Світ на початку XX ст. Революційні події у світі на початку XX ст. Міжнародні відносини наприкінці XIX - на початку XX ст. Перша світова війна. Революція і громадянська війна в Росії (1917-1920 pp. Країни Європи і США у міжвоєнний період. Встановлення тоталітарних режимів у ряді країн Європи. Міжнародні відносини напередодні другої світової війни. Друга світова війна. Політика «холодної війни» у міжнародних відносинах. Світ у повоєнний період. Країни Азії і Африки (1945-1990 pp. Радянський Союз у 1945-1991 pp. Хронологічна таблиця...

"ИНДУСТРИАЛЬНОЕ ОБЩЕСТВО"

бурж. социология, и экономия, теория обществ. развития, направленная против марксистско-ленинского учения о социальном прогрессе в ходе сменяющих друг друга обществ.-экономич. формаций. Сформулирована в двух вариантах франц. философом Р. Ароном в лекциях в Сорбонне в 1956-59 и амер. экономистом и политологом У. Ростоу в кн. "Стадии экономия, роста" ("The stages of economic growth", 1960). Теория "И. о." сводит социальный прогресс к переходу от отсталого, аграрного "традиционного" (докапиталистич.) общества, в к-ром господствуют натуральное х-во и сословная иерархия, к передовому, промышленно развитому "индустриальному" (капиталистич.) обществу с массовым рыночным произ-вом и бурж.-демократич. строем. В основе этого перехода якобы лежит процесс последоват. технич. нововведений в произ-ве, во многом объясняемый стечением случайных обстоятельств в сочетании с различными психология, мотивами деятельности (национализмом, протестантской этикой, духом предпринимательства и конкуренции, личными амбициями политич. деятелей и т. п.). Согласно этой теории, гл. критерием прогрессивности обществ. строя считается достигнутый уровень пром. произ-ва, а по Ростоу - произ-ва товаров массового потребления длит. пользования (автомобилей, холодильников, телевизоров и т. п.).
Осн. идеи, а также методология, принципы теории "И. о." заимствованы её сторонниками из вульгарной нем. политэкономии кон. 19 - нач. 20 вв., в частности у К. Бюхера, сводившего всемирную историю к противопоставлению натурального и товарного х-ва, а также у М. Вебера и В. Зомбарта.
В объяснении обществ. развития теория "И. о." эклектически соединяет вульгарный технологич. детерминизм с политич. волюнтаризмом. С самого начала эта теория носила крайне апологетич. характер по отношению к гос.-монополистич. капитализму, обосновывая историч. правомерность слияния бурж. гос-ва с монополистич. корпорациями и была воинствующе антикоммунистической по своему содержанию. Так, Ростоу, давший своей книге подзаголовок "Некоммунистич. манифест", прямо противопоставил марксистско-ленинскому учению о пяти общественно-экономич. формациях свои пять "стадий экономич. роста".
Теоретич. и методологич. несостоятельность концепции "И. о." заключается в игнорировании социального прогресса на протяжении всей истории докапиталистич. формаций (где она усматривает лишь различия в политич. организации общества), а также в отрицании решающей роли производств. и классовых отношений для характеристики социальных систем и подмене этих объективных отношений социальной иерархией, юридич. привилегиями и произвольными политич. отношениями, а также в психологич. объяснении историч. событий, в преувеличении роли случайности, стечения обстоятельств и выдающихся личностей в истории, в попытке свести коренные, качеств. различия между социальными системами к набору количеств. экономич. показателей.
Теория "И. о." оказала значит. влияние на бурж. обществ. мысль сер. 20 в.; она лежит в основе теории конвергенции двух систем в некое единое "И. о."; теории модернизации экономически отставших стран по капиталистич. пути развития; теории деидеологизации, вытекающей якобы из примирения социальных антагонизмов в "зрелом" "И. о."; она подводит также своего рода социально-экономич. обоснование под теории "массового общества" и "массовой культуры", интерпретирует науч.-технич. революцию как "вторую пром. революцию", сопровождающуюся якобы новым историч. подъёмом капитализма. Кроме того, теория "И. о." широко использовалась бурж. политологами для объяснения и прогнозирования внеш. политики и междунар. отношений посредством поверхностных аналогий между отд. странами, в разное время проходящими якобы одни и те же "стадии экономич. роста" с соответствующими им взлётами национализма и экспансионизма.
Вместе с тем социально-экономич. вульгарность и историч. примитивность теории "И. о." вызвала уже в 60-х гг. резкую критику даже среди учёныхнемарксистов. С кон. 60-х гг. она постепенно вытесняется апологетич. теориями "постиндустриального общества".