Веб-бібліотека - головна сторінка


Багров М. В. та ін. Землезнавство:

Історія й методологія сучасного землезнавства. Історія формування уявлень про землю і всесвіт. Від натурфілософії до сучасної науки: уявлення людства про Всесвіт і Землю. Уявлення про будову Землі. Земна поверхня як географічне середовище людства. Спадщина видатних європейських землезнавців. Землезнавство найновішого часу. Основні поняття сучасного землезнавства. Методологія сучасного землезнавства. Джерела інформації в землезнавстві. Парадигми землезнавства. Методологічні засади землезнавства. Засоби подання інформації в землезнавстві. Методи землезнавства. Загальні природничі й організаційні закони в географічній оболонці. Механічна взаємодія в планетарних фізико-географічних процесах. Ізостазія в геосферах...

Ушакова Н.Г., Помінова I.I. Соціально-економічні типи країн: Теоретичні основи типологізації та класифікації країн. Предмет курсу «Соціально-економічні типи країн», методика типології. Структуризація та типологізація економічних систем. Товарні економічні системи: еволюція, риси. Класифікації соціально-економічних систем. Національні (країнові) моделі економічного розвитку. Типологія моделей економічної трансформації. Практична реалізація моделей економічної трансформації. Азійські нові індустріальні країни (Індонезія, Таїланд, Південна Корея). Китайська модель реформування економіки. Еволюція «латиноамериканської моделі» трансформації економіки. Індійський шлях економічного реформування. Модель економічного зростання України...
Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігій: Виникнення релігії. предмет, об'єкт і структура релігієзнавства. релігії народів Дворіччя. Релігія Стародавнього Єгипту. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Зороастризм. Іудаїзм. Релігії Стародавньої Індії. Індуїзм. Буддизм. Релігія в Стародавньому Китаї. Релігія в Японії. Релігія античного світу. Походження християнства. Православ'я. Католицизм. Протестантизм. Іслам. Нетрадиційні релігії. Секулярні вчення релігійного характеру...
Бедь В. В. Юридична психологія: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загальнопсихологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...
Возняк М. С. Історія української літератури. Кн. 2: На руїнах українського національного життя. На чужу службу. Занапащення українського православ'я. Від одної богослужебної до одної літературної мови. Шкільна справа. Мандрівні дяки. Чернець-мандрівець Климентій і його вірші. Чверть століття у мандрівках. Перемога релігійної унії в Західній Україні. Йосип Шумлянський. Поет шляхтич-хлопоман кінця XVII ст. Українські елементи у польському письменстві. Українська світська пісня в польських виданнях. Українська пісня в московських виданнях. Той, що його світ ловив, та не спіймав. Твори Грицька Сковороди. Філософія Сковороди. Іскри вогню в попелищі Східної України. Унія як національний чинник у Західній Україні. На узбіччі. В обороні красної літератури...
Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку XIX ст: Антична література. Основні риси античної літератури. Давньогрецька міфологія. Гомерів епос. Лірика ранньої класики. Афінська трагедія. Давня аттична комедія. Греко-римський еллінізм. Література доби Августа. Література пізньої античності і початку середніх віків. Література середніх віків. Література раннього середньовіччя. Література високого середньовіччя. Данте Аліг'єрі. Література Відродження. Відродження в Італії. Відродження у Франції. Відродження в Німеччині і Нідерландах. Відродження в Англії. Вільям Шекспір. Відродження в Іспанії і Португалії. Література XVII століття. Естетика і поетика літератури Бароко. Творчість письменників Бароко. Класицизм у французькій літературі...
Цюрупа М.В. Основи конфліктології та теорії переговорів: Конфліктологія як міждисциплінарна галузь наукового знання. Становлення предмета конфліктології. Конфліктологія як комплексна система знань: об'єкт, предмет, методи дослідження, функціональна роль. Понятійний апарат і система категорій конфліктології. Історія становлення та розвитку конфліктологічних знань. Знання про природу конфліктів у давньому світі та античному суспільстві. Соціальні конфлікти як предмет аналізу мислителів Середньовіччя та Нового часу. Сучасні західноєвропейські конфліктологічні вчення та конфліктологія представників американської науки. Поняття, структура та анатомія конфлікту. Природа і поняття конфлікту. Структура конфлікту. Анатомія конфлікту. Об'єднана типологія конфліктів...
Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...
Бедь В.В. Юридична психологія, 2002: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загально-психологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...

"ГОСУДАРСТВО

- наиболее известный и одновременно наиболее сложный для истолкования диалог Платона, посвященный теории совершенного государства. В десяти книгах диалога, названного С.И. Булгаковым "дивным и загадочным , излагаются учения о бытии и познании, о душе, о справедливости, об искусстве в связи с теорией совершенного гос-ва. Платон исходит из идеи несовершенства индивида, подчиненности его интересам целого, будь то Вселенная, город, род, раса или любой др. коллектив. Существуют разные степени человеческого совершенства, но даже немногие относительно совершенные люди зависимы от других, менее совершенных, а значит, от общества и гос-ва. Гос-во следует поэтому ценить выше индивида; возможные упадок и развал гос-ва коренятся не в нем самом, а в несовершенстве человеческой души и природы, в подверженности человеческого рода вырождению. Платон рассматривает пять возможных форм гос-ва и находит, что четыре из них, воплощенные в современных ему гос-вах, явно ущербны: в них царят разделение, вражда, своеволие, стремление к обогащению. Пятая форма государственного устройства - это придуманное самим Платоном совершенное гос-во. В нем население подразделяется на три социальные группы: философов, стражей или воинов и ремесленников и земледельцев. Данные группы соответствуют трем составным частям человеческой души: разуму, воле и животным инстинктам. Филосо-
фам принадлежит вся власть в гос-ве, но о ней нельзя сказать, что она является неограниченной: их управ- ление является коллективным, выше всего они ставят благо гос-ва.
Основные особенности совершенного гос-ва такс- вы: единая для всего гос-ва цель, проводимая с жест- кой последовательностью и стоящая неизмеримо выше целей и интересов отдельных групп и тем более индивидов; строгое разделение на социальные груп- пы, с ясным отграничением правящей группы от иных групп; отождествление судьбы гос-ва с судьбой правя- шей группы, призванной руководить реализацией сто- ящей перед гос-вом цели; борьба с частной собствен- ностью; преобразование семьи с намерением ограни- чить ее роль в обществе; обеспечение единообразия взглядов и даже чувств членов общества; твердость и неизменность той доктрины, которой руководствуется общество и которая определяет и обосновывает его глобальную цель; постоянная цензура убеждений, чувств и действий граждан, непрерывная пропаганда, формирующая их сознание по единому образцу; уста- новление "железного занавеса , ограждающего инди- видов совершенного гос-ва от разлагающего влияния извне. Простое перечисление основных черт совер- шейного гос-ва показывает, что теория Платона явля- ется первой ясной, последовательной и хорошо аргу- ментированной концепцией коллективистического общества, ставящего коллективные ценности неизмеримо выше индивидуальных. Основ- ная максима такого общества: "Все общее . Должны быть обобществлены не только собственность и семья, но даже чувства и мысли индивидов. "По одним и тем же причинам все будут радоваться и огорчаться, а законы по мере сил как можно более объединять государство (Платон. Законы, 739 с.). Благодаря совершенному гос-ву человеческая душа научится ничего не уметь делать отдельно от др. людей и перестанет даже понимать, как это возможно.
Платон полагает, что его гос-во, называемое им "наилучшим , а потом даже "божественным , даст счастье и блаженство своим жителям, исцелив их и вернув к изначальной человеческой природе. Средством должно служить установление справедливости. Ее обсуждение - центральная тема диалога, подзаголовком которого традиционно считаются слова "О справедливости .
Платон начинает с обычного для др.-греч. общества индивидуалистического понимания справедливости, а затем с помощью ряда интеллектуальных уловок приходит к прямо противоположному коллективистическому ее истолкованию, как если бы последнее вытекало из исходного понимания. Все, что содействует интересам гос-ва, говорит Платон, есть благо, добродетель и справедливость; все, что ему угрожает, представляет собой зло, порок и несправедливость. Такое, чисто утилитарное истолкование справедливости делает интересы гос-ва основным и единственным кри-
терием добра и нравственности. Все ценности, о которых говорит Платон (благо, справедливость, счастье и др.), имеют у него подчеркнуто коллективистский характер. Не случайно план коллективистского переустройства общества, предлагавшийся в "Г. , не имел никакого успеха в др.-греч. обществе. И когда в конце жизни Платон писал "Законы , развивавшие некоторые идеи "Г. , он уже осознавал, что его проект совершенного гос-ва является описанием "идеального гос-ва , "образцом , не имеющим никаких надежд на свою реализацию.
В теории совершенного гос-ва Платона очень сложно переплетаются мотивы, свойственные всякому коллективизму, с мотивами, характерными для антич. его понимания. Платон формулирует свой проект так, как если бы последний был обращен не ко всем гражданам совершенного гос-ва, а лишь к его правящей элите. Проект предполагает создание антич. по своему типу города-гос-ва, которое ни в коем случае не должно разрастаться. Выдвижение в качестве единой для всего гос-ва цели - не допустить никаких перемен и обеспечить неограниченно долгую стабильность и тем самым справедливость - носит на себе печать тех антич. представлений, согласно которым справедливость означает пребывание на своем месте, а рассудительность - довольство этим местом.
Платоновский проект совершенного города - архетип коллективистической утопии на все времена. Вместе с тем было бы неисторичным представлять, как это делает К. Поппер, социальную утопию Платона как тоталитаристскую. Большим упрощением является также истолкование данной утопии как первой "теории социализма (И.Р. Шафаревич). Социализм (и тоталитаризм как его крайняя версия) утвердился в социальной практике только в 20 в., его идейные истоки не выходят за рамки индустриального общества.
Историк Л. Мэмфорд высказал идею, что социальная фантазия Платона имела точный географический адрес и исторический прецедент. Путешествуя по Египту и Месопотамии, Платон увидел руины величественных сооружений, познакомился с папирусами, изображавшими слаженный коллективный труд одинаковых во всем людей. Его воображение, уязвленное хаосом, беспутствами, постоянными переменами окружающей жизни и жаждущее стабильности, гармонии и порядка, подобных космическим, нарисовало себе древнюю живую машину, в которой каждый винтик чувствует себя частью Высшего порядка. Он увидел мир, отделенный стеной от хаоса и подконтрольный высшим силам. Так возникла идея совершенного города-гос-ва (см.: Индивидуалистическое общество и коллективистическое общество). Государство; Законы // Соч.: В 4 т. М., 1990 - 1994. Т.4.
О Шафаревич И.Р. Социализм как явление мировой истории // Есть ли у России будущее? М., 1991; Поппер К.Р. Открытое общество и его враги. М., 1992. Т. 1; Ивин А.А. Фило-
софия истории. М., 1999; Mumford L. Utopia: The City and the Machine // Deadalus. Boston, 1965. № 1.
А.А. Ивин