Веб-бібліотека

Правик Ю.М. Маркетинг туризму:

Особливості маркетингової діяльності туристичних компаній. Організація і технологія роботи туристичних фірм. Види туристичної діяльності. Туристичні послуги та їх правове забезпечення. Процес укладення туристичного договору. Розробка туристичного продукту. Формування туристичного продукту. Міжнародні принципи розрахунків у туристичному бізнесі. Канали збуту туристичних послуг. Маркетингові дослідження туристичної галузі. Загальна сутність маркетингових досліджень на підприємстві. Сутність і функції маркетингового дослідження у туристичній галузі. Доцільність проведення та нормативна база маркетингових досліджень. Стандарти якості маркетингових досліджень у маркетингу послуг...

Калакура Я.С. Архівознавство: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкти і методи архівознавства. Джерельна база та історіографія архівознавства. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби (15 ст. - 1-а половина 17 ст.). Архіви центральних установ Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Литовська та Коронна метрики. Волинська метрика. Архіви судових установ. Магістратські архіви. Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина 17-18 ст.). Український державний архів 17 ст...
Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів: Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види. Суть і значення наукової обробки документів. Поняття "згортання інформації". Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів. Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу. Використання наукової обробки документів. Бібліографічний опис документів. Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього. Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису. Розвиток книгоопису з давнини до XVIII ст. Розвиток книгоопису в XIX ст. Розвиток теорії та практики бібліографічного опису в XX ст. Теорія і практика бібліографічного опису в першій половині XX ст...
Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Теоретические основы документоведения. Понятие о документе. Сущность понятия «документ». Генезис и развитие понятия «документ». Документ как система. Характеристика документа как системного объекта. Свойства документа. Признаки документа. Функции документа. Информационная составляющая документа. Материальная (физическая) составляющая документа. Материальная основа документа. Форма материального носителя информации. Структура документа. Общая характеристика структуры. Внутренняя структура документа. Внешняя структура документа. Реквизиты документа. Методы и способы документирования. Общие положения. Кодирование информации. Понятие о языках. Знаковый метод фиксирования информации. Понятие о знаках. Классификация знаков...
Предко О. I. Психологія релігії: Психологія релігії як релігієзнавча дисципліна. Предмет психології релігії. Психологія релігії і релігійна психологія. Структура психології релігії та її методи. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки. Відношення «людина - Бог» в контексті пошуку передумов психологічного осягнення релігії. Креативно-антропологічні можливості осягнення відношення «людина - Бог» в процесі становлення святоотцівської думки. Особливості трансформації змісту ідеї «внутрішньої» людини у філософії Г. Сковороди. «Відчуття» як засіб дослідження релігії у філософії Ф. Шлейєрмахера. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX - на початку XX ст. Тенденції розвитку американської психології релігії...
Предко О. I. Психологія релігії: Психологія релігії як релігієзнавча дисципліна. Предмет психології релігії. Психологія релігії і релігійна психологія. Структура психології релігії та її методи. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки. Відношення «людина - Бог» в контексті пошуку передумов психологічного осягнення релігії. Креативно-антропологічні можливості осягнення відношення «людина - Бог» в процесі становлення святоотцівської думки. Особливості трансформації змісту ідеї «внутрішньої» людини у філософії Г. Сковороди. «Відчуття» як засіб дослідження релігії у філософії Ф. Шлейєрмахера. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX - на початку XX ст. Тенденції розвитку американської психології релігії...
Мозгова Н. Г. Логіка: Предмет логіки. Загальна характеристика поняття. Логічні операції з поняттями. Просте судження. Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки. Складне судження. Безпосередній дедуктивний умовивід. Простий категоричний силогізм. Виводи логіки висловлювань. Індуктивний умовивід. Доведення та спростування...
Лукашевич М. П. Соціологія праці: Соціологія праці як наукова дисципліна. Що вивчає соціологія праці. Використання соціології праці в діяльності менеджера. Виникнення і розвиток соціології праці. Донауковий етап зародження соціології праці. Початок наукового етапу розвитку соціології праці. Виникнення соціології праці. Сучасний етап розвитку соціології праці. Соціологія праці в Росії. Становлення і розвиток соціології праці в Україні. Соціальна сутність праці. Зміст і соціальні функції праці. Неоднорідність праці як основа соціальної диференціації працівників. Ринок праці в соціологічному вимірі. Ринок праці: соціальний контекст. Особливості соціально-трудових відносин при переході до ринку. Зайнятість і безробіття...
Возняк M.X. Історія української літератури. Кн. 1: Племінне походження українського народу. Українські племена. Українська народність. Україна та східне слов'янство. Історична доля і роль України. Українська мова. Справа української літературної мови. Усна словесність і письменність. Література. Поділ історії української літератури на доби. Давня доба української літератури. Основи давньої доби української літератури. Християнство. Два типи християнства. Виникнення церковнослов'янської літератури. Болгарська література. Мова церковнослов'янської літератури й письмо. Література передхристиянської доби. Двовір'я. Чужоземні впливи. Культурні, осередки й освітній рівень. Справа збереженості пам'яток літератури. Перекладне письменство...

"ФИЛОСОФСКИЕ ТЕТРАДИ"

произв. В. И. Ленина, в к-ром разработан ряд принципиальных положений о диалектике как логике и теории познания марксизма, а также о категориях как основном содержании теории диалектики.
"Ф. т." - это десять тетрадей конспектов и выписок из книг (К. Маркса и Ф. Энгельса, Гегеля, Фейербаха, Аристотеля, Ф. Лассаля и др.), сделанных Лениным в период 1914-16, а также отд. набросков, наиболее развёрнутым и важным из к-рых является фрагмент "К вопросу о диалектике". Впервые "Ф. т." опубликованы в 1929-30. "Ф. т." в целом представляют собой подготовит. материал для задуманной Лениным работы по теории материалистич. диалектики. Идеи "Ф. т." составили методологич. основу теории империализма, использованы Лениным в статьях по экономике и политике, напр. "Крах II Интернационала", "Русские зюдекумы", "Детская болезнь "левизны" в коммунизме", "Еще раз о профсоюзах...", "О значении воинствующего материализма" и др.
Работа Ленина над "Ф. т." была вызвана необходимостью дальнейшей разработки философии марксизма в условиях, когда теоретики 2-го Интернационала отрицали наличие в марксизме собств. филос. системы, в особенности теории познания, и настаивали на соединении экономич. учения К. Маркса с кантианством, позитивизмом или даже энергетизмом.
Изучая труды Гегеля, Ленин подмечает непоследовательность гегелевской диалектики, вскрывает её идеалистич. и мистич. характер, но вместе с тем подчёркивает, что без её крития. освоения нельзя проникнуть в существо марксистского метода мышления. Именно Гегелю первому удалось угадать "... в смене, взаимозависимости всех понятий, в тождестве их противоположностей, в переходах одного понятия в другое, в вечной смене, движении понятий, именно такое отношение вещей, природы" (ПСС, т. 29, с. 179). Вместе с тем мистицизм гегелевской позиции заключается в обожествлении "логич. идеи", мышления. Отсекая эти черты идей Гегеля, Ленин применяет учение о развитии к процессу познания. Диалектика неполна без выражения движения в логике понятий, т.е. она имеет подлинный смысл как логика и теория познания. В этой связи приобретает особое значение категория практики, к-рую в идеалистич. виде начал вводить в логику Гегель. Предметная деятельность рассматривается Лениным как основа для формирования категориального, логич. строя мышления, в к-ром воспроизводится диалектика объективного мира. Поэтому диалектика как филос. наука есть одновременно и онтология (учение о бытии), и гносеология (теория познания), есть содержательная логика, к-рая ни в коей мере не может быть сведена к общей схеме, иллюстрируемой "суммой примеров" (см. там же, с. 316). "Согласие" с принципом развития, не распространённое на логику и гносеологию, Ленин квалифицирует как вульгаризацию и опошление диалектики. Особый смысл поэтому приобретает закон единства и борьбы противоположностей, позволяющий выразить самодвижение в системе понятий. Для определения характер" связи противоположностей внутри единого целого Ленин употребляет различные термины (единство, совпадение,тождество, равнодействие), к-рые раскрывают взаимопроникновение, взаиыопереход противоположностей. "Диалектика есть учение о том, как могут быть и как бывают (как становятся) тождественными противоположности - при каких условиях они бывают тождественны, превращаясь друг в друга - почему ум человека не должен брать эти противоположности за мертвые, застывшие, а за живые, условные, подвижные, превращающиеся одна в другую" (там же, с 98). Ленин обращает внимание на необходимость использования для изучения и изложения диалектики вообще логики "Капитала", в к-ром Маркс дал образец диалектико-материалистич. анализа реальности.
Большое методологич. значение имеет ленинское положение о том, что теория диалектики должна быть сгустком, итогом, обобщением всей истории познания, включая историю умств. развития человеч. рода и индивидуума, историю языка, физиологию органов чувств. историю философии, историю всех отд. отраслей знания. Ленин высоко оценивает гегелевскую идею о том, что историко-филос. развитие, освобождённое от случайностей историч. формы, должно составить существенное содержание науч. философии. В понимании процесса становления и применения логич. категорий в истории познания и философии Ленин подчёркивает удачность гегелевского образа "круга кругов", к-рый в противоположность простой хронологии и эмпирич. констатации раскрывает противоречивость, сложность, многосторонность, спиралевидность процесса познания. Анализируя план диалектики (логики) Гегеля, Ленин отмечает, что в последовательности изложения категорий должен найти отражение общий ход движения человеч. познания. Ленин требует показать основополагающее значение понятия материи и углубить его, выделяя те моменты, шаги, ступени, узловые пункты в процессе познания, к-рые "...направляются от субъекта к объекту, проверяясь практикой и приходя через эту проверку к истине..." (там же, с. 301). "С одной стороны, надо углубить познание материи до познания (до понятия) субстанции, чтобы найти причины явлений. С другой стороны, действительное познание причины есть углубление познания от внешности явлений к субстанции" (там же, с. 142-43). Ленин подчёркивает активность сознания, находящую выражение в преобразовании человеком природной и социальной действительности, в созидании культуры на основе познания объективных законов мира. "Сознание человека не только отражает объективный мир, но и творит его" (там же, с. 194).
Прослеживая развитие диалектики, Ленин проводит линию воинствующего материализма, разоблачая суеверие и мистику, свойственные идеализму, критикуя Гегеля за фальсификацию им истории философии. Он формулирует принципы диалектико-материалистич. критики идеализма, отмечая недостатки критики и оценки Плехановым и нек-рыми др. марксистами кантианства, махизма и т. д. "Марксисты критиковали (в начале XX века) кантианцев и юмистов более пофейербаховски (и побюхнеровски), чем погегелевски" (там же, с. 161).
Конспектируя "Святое семейство" Маркса и Энгельса, Ленин прослеживает процесс перехода их на позиции науч. социализма и выделяет гл. моменты этого процесса: 1) подход "к идее обществ. отношений произ-ва"; 2) критика филантропич. теорий социализма и осознание революц. роли пролетариата; 3) анализ того направления франц. материализма, к-рое подводит к социализму. В "Ф. т." Ленина изложена программа филос. исследований, включающая задачи разработки диалектики как цельной филос. науки, глубокого освоения классич. филос. наследия и острой, принципиальной критики бурж. философии. Они сыграли громадную роль в развитии марксистско-ленинской философии, определили направление исследований философов-марксистов.


© 2009-2020  lib.ltd.ua