Веб-бібліотека

Марченко O.K. Фізична реабілітація хворих із травмами й захворюваннями нервової системи:

Травми й захворювання нервової системи. Будова нервової системи. Роль нервової системи у регуляції рухів. Порушення рухової функції. Порушення чутливості. Вегетативно-трофічні порушення. Порушення вищих кіркових функцій. Психічні розлади. Фізична реабілітація в клініці нервових хвороб. Поняття про реабілітацію. Види реабілітаційних заходів. Основні засоби, методи й форми застосування фізичних вправ із лікувальною метою. Механізми лікувальної дії фізичних вправ і масажу. Застосування основних засобів фізичної реабілітації в клініці нервових хвороб. Види спеціальних лікувальних заходів і вправ, застосовуваних у клініці нервових хвороб...

Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: Організація науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Завдання наукових досліджень у підготовці економістів і наукових кадрів. Види і форми науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Планування, облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів. Основи наукознавства. Поняття, зміст і функції науки. Наукознавство та його розвиток. Структура і класифікація науки. Організація науки і підготовка наукових кадрів. Методологія наукових досліджень. Об'єкти наукового дослідження та їх класифікація. Загальнонаукові та емпіричні методи дослідження. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень. Гіпотези у методологи наукових досліджень. Докази у наукових дослідженнях...

"ФИЛОСОФИЯ ИМЕНИ"

- работа С. Я. Булгакова. Задуманная и написанная в 1919 - 23 как осмысление теоретических основ имяславческото движения, "Философия имени" (гл. "Что такое слово?"; "Речь и слово", "К философии грамматики", "Языки мысль", "Собственное имя", "Имя Божие", а также написанное в 1942 "Софиологическое уразумение догмата об имени Иисусовом", примечания и экскурсы) была полностью опубликована только в 1953 в издательстве "ИМКА-Пресс" в Париже (гл. 1 вышла в 1930 на немецком яз. в Бонне в сборнике, посвященном Т. Масарику). Переиздана в 1997 издательством "КАИР" (без места). В своих построениях Булгаков является продолжателем идей А- Потебни и о. П. Флоренского: философия лингвистики начинается для него с необходимости установить сущность слова, "интуицию слова, узрение его в его собственном бытии - в его идее" (Париж, 1953, с. 7). Значение слова и речи определяется ролью и статусом Софии как трансцендентальной основы мира, являемой в именовании, которое в свою очередь рассматривается как антропокосмический акт: учение о Софии тварной, возникающей из первичного двуединства Божественной Софии и абсолютного небытия и отличающейся от божественной природы не по сущности, а по факту, позволяет рассматривать слова обыденного языка как энергийно сопряженные с Сущностью, несмотря на то, что их непосредственные смыслы коренятся в тварной области идей. Содержание слова поэтому есть космическая сила, через человека - через микрокосм, в котором осознает и осуществляет себя космос, - слово говорится, является миру. Именно антропологическая природа слова делает его символом: язык есть явление социально-историческое и вместе с тем метаисторическое, поскольку метафизической основой объединенной речи является "внутренний" язык, не говоримый, но говорящий в нас.
А. И. Резниченко


© 2009-2020  lib.ltd.ua