Веб-бібліотека - головна сторінка


Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи:

Загальні засади педагогіки вищої школи. Предмет і завдання педагогіки вищої школи. Педагогіка вищої школи як наука. Зв'язки педагогіки вищої школи з іншими науками. Завдання педагогіки вищої школи на сучасному етапі. Логіка і методика педагогічного дослідження. Сутність, категорії, принципи і етапи педагогічного дослідження. Методи науково-педагогічного дослідження. Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання. Загальна характеристика і класифікація студентів вищого навчального закладу. Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців. Викладач вищого навчального закладу. Педагогічна діяльність викладача вищого навчального закладу. Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу...

Оснач О.Ф. Товарознавство: Теоретичні основи товарознавства. Предмет, цілі і завдання товарознавства. Класифікація, кодування і асортимент товарів. Стандартизація, сертифікація і якість продукції. Основні властивості промислової продукції. Метали. Атомно-кристалічна будова і властивості металів. Механічні характеристики металів. Методи їхнього визначення. Чорні метали. Чавун. Склад чавуну. Класифікація чавуну. Характеристика видів та маркування. Умови постачання, транспортування, зберігання чавуну. Сталь. Склад, класифікація та характеристика. Вуглецеві сталі. Класифікація та характеристика видів. Леговані сталі. Класифікація і маркування легованих сталей. Металокерамічні інструментальні сплави. Підвищення якості сталі. Кольорові метали і сплави...
Ломачинська І.М. Бібліографознавство: Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавство. Предмет дисципліни "Бібліографознавство". Історія розвитку бібліографічних знань. Зародження бібліографічних знань. Розвиток бібліографії в Україні. Історичний процес формування визначення бібліографії і бібліографознавства. Бібліографія як галузь діяльності. Поняття про бібліографію як системне утворення. Суб'єкти, об'єкти бібліографії. Сучасні визначення бібліографії і бібліографознавства. Поняття бібліографічної інформації: основні форми її закріплення і передачі. Загальне поняття бібліографічної інформації. Система "документ - споживач" як джерело виникнення бібліографічної інформації. Документально-бібліографічні потреби...
Москаленко А. З. Теорія журналістики: Предмет і завдання курсу. Поняття «журналістика». Університетська підготовка журналістів. Нова журналістська формація. Журналістика як мистецтво і як наука. Інформаційний підхід у журналістиці. Суспільство і соціальна інформація. Відкритість інформаційного простору. Основні принципи інформаційних відносин. Доступ до інформації. Види інформації. Правила передачі інформації. Нормативна база діяльності преси. Свобода преси. Правові основи функціонування ЗМІ. Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору. Норми професійної етики журналіста. Результативність журналістської діяльності. Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення. Принципи журналістики як основа ефективного функціонування ЗМІ...
Палеха Ю. Кадрове діловодство: Організаційні засади роботи з кадрами. Робота з кадрами як багатогранний процес. Основні терміни та поняття. Елементи системи управління персоналом. Еволюція менеджменту персоналу. Розвиток підходів до управління персоналом. Напрями та методи управління персоналом. Основи кадрової політики. Особливості розробки та завдання кадрової політики. Основні засади та принципи роботи з кадрами. Реалізація кадрової політики організації. Побудова роботи кадрової служби. Історія розвитку кадрових служб. Види кадрових служб та їх чисельність. Завдання, напрями роботи і обов'язки кадрових служб. Складові кадрової роботи. Вимоги до працівників кадрових служб. Розроблення посадової інструкції менеджера з персоналу...
Збожна О. М. Основи технології: Сировина, паливо, енергія, технологічні процеси і технологічні системи. Вступ до технології. Основні поняття та визначення. Вчення про технологію. Продуктивність. Собівартість. Якість. Типи виробництв та їх ознаки. Охорона довкілля. Техніка безпеки й охорона праці на виробництві. Сировина. Класифікація сировини. Вода. Повітря. Корисні копалини та способи їх добування. Підготовлення сировини до перероблення. Якість сировини та її вплив на якість продукції. Раціональне використання сировини. Паливо й енергія. Паливо. Енергія, її види та джерела. Раціональне використання енергії. Технологічні процеси. Виробничний і технологічний процеси. Поняття про виробничий і технологічний процеси. Складові технологічного процесу...
Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство: Дозвіллєзнавство як наукова дисципліна та навчальний предмет. Дозвілля і дозвіллєва діяльність як галузь наукового знання. Соціальний феномен вільного часу. Структура дозвіллєвої діяльності. Соціально-історичні особливості розвитку сучасної системи культурно-дозвіллєвої діяльності. Історико-культурний аналіз дозвілля та дозвіллєвої діяльності наприкінці XIX - 90-ті роки XX ст. Соціально-історичні особливості розвитку дозвіллєвих центрів для молоді в нашій країні і за кордоном. Сучасний етап організації культурно-дозвіллєвої діяльності в країнах зарубіжжя. Соціалізація вільного часу та дозвіллєвої діяльності. Час як значна соціальна цінність. Зміст і структура вільного часу...
Матвієнко В. Я. Соціальні технології: Вступ до теорії соціальних технологій. Соціалізація як неодмінна умова реалізації соціальних технологій. Сучасні тенденції суспільного розвитку. Основні поняття соціалізації. Людина в процесі соціалізації. Середовище соціалізації. Соціальні системи і процес соціалізації. Соціальний процес - предмет технологізації. Основні теоретичні принципи побудови соціальних технологій. Соціальні технології як частина соціальних стосунків. Класи і типи соціальних технологій. Технології влади. Суспільство і держава. Проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави. Політична система як ціле. Політична влада. Суть і способи функціонування політичної влади. Механізм реалізації політичної влади. Технологія демократичних виборів...
Філософія / За ред. І.Ф. Надольного: Філософія буття і пізнання. Вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку. Філософія. Специфіка філософського осмислення дійсності. Світогляд як духовно-практичний феномен. Філософія, її предмет та функції. Роль філософії у житті суспільства. Історичний розвиток світової філософії. Філософія Стародавньої Індії. Філософія Стародавнього Китаю. Філософія стародавніх Греції і Риму. Середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження. Філософія Нового часу. Проблема субстанції у філософії XVII ст. Філософія просвітництва XVIII ст. Німецька класична філософія. Марксистська філософія. Сучасна світова філософія. Некласична філософія кінця XIX - початку XX ст. Психоаналіз і неофрейдизм. Екзистенціальна філософія...

"ЦАРСТВА БЫТИЯ"

(The Realms of Being, v. 1-4. N. Y, 1927 - 40; однотомное издание - 1940) - произведение Дж. Сантаяны. Включает: "Царство сущности" (The Realm of Essence), "Царство материи" (The Realm of Matter), "Царство истины" (The Realm of Truth), "Царство духа" (The Realm of Spirit).
Идея работы, описывающей систему "природа - сознаниеидеальное", возникла у Сантаяны еще в период подготовки "Жизни разума" (The Life of Reason. 1 - 5. N. Y, 1905 - 06), в которой он прослеживал проявления человеческого духа и воображения в различных формах культуры. Уже тогда он скептически относился к ряду концепций американских философов, растворявших сознание и культуру в "нейтральном опыте" (У. Джеймс, неореалисты), а также к номиналистической трактовке универсалий. При объяснении сознания и культуры, считал он, нельзя обойтись без платонизма, т. е. признания бытия идеального. Позднее под влиянием споров неореалистов и критических реалистов по поводу дилеммы эпистемологического монизма и дуализма он написал книгу "Скептицизм и животная вера" (Scepticism and Animal Faith. L. - Bombey - Sydney, 1923), в которой сформулировал принципиальные для его версии критического реализма тезисы: субъект-объектное отношение опосредовано идеальным содержанием сознания или сущностями; сущности даны в интуиции непосредственно и достоверно; репрезентируя мир, они не отражают его; существование внешнего мира логическими средствами доказать невозможно, реализм основан на животной вере; знание и культура возникли на основе этого "наиболее иррационального, животного и примитивного из верований" (р. 190 - 191).
В 1927 вышел в свет 1-й том "Царства бытия" - "Царство сущности". В предисловии Сантаяна оговаривал, что "царства" - это не метафизическое учение о бытии как бытии и не онтологическая система, а различения качественно разных аспектов опыта - телесных, мыслительной деятельности, ее продуктов. "Царство сущности" охватывает любое идеальное содержание сознания, напр. цвета, деревья, "термины астрономии", "философию Гегеля", "исторические события". Оно включает в себя не только то, что когда-либо мыслилось, но и чистые возможности, напр. ненаписанные симфонии или стихи. "Царство материи" - это наше собственное тело, физические горы, дома, а также то, что называют "материей" ученые-физики. "Царство истины" - это идеи, теории, фантазии, почерпнутые из "царства сущности" и реализовавшие себя через человеческое сознание в существовании. "Царство духа" - это ментальная активность, проявляющаяся в чувствах и мыслях людей, в эстетической интуиции, и т. д.
Все "царства" взаимодействуют между собой т. о., что порождающей силой выступает "царство материи", производящее человека и его сознание - "царство духа", последнее - идеальное "царство сущности", включающее в себя "царство истины". Однажды возникнув, "царства" приобретают статус автономных реальностей, нередуцируемых друг к другу. По типу реальности они различаются на бытие и существование. Существовать - значит иметь пространственно-временные координаты, чем обладают только материальные вещи. Идеальным сущностям свойственно только чистое бытие: "Чистое бытие... придает всем сущностям логическую или эстетическую материю... обнаруживаясь как свет во всех цветах или жизнь во всех чувствах и мыслях" (The Realm of Essence, p. 45). Их бытийственными характеристиками являются самотождественность, индивидуальность, универсальность, бесконечность, вечность и неизменность. Ими правит хаос, а не Логос: Платон был ближе к истине, нежели Гегель, приписавший идеальному законосообразное развитие.
Книгу "Царство материи" Сантаяна представил как защиту спинозизма или "великой аксиомы материализма, провозглашающей господство материи в каждом бытии, даже когда это бытие является духовным" (The Realm of Matter, p. 100). Он именовал себя "натуралистом" и "материалистом", видя смысл материализма не в принятии материалистического монистического принципа, а в признании реальности материи и в ограничении ее функции субстанциональной первичностью. Приняв эволюционную парадигму, Сантаяна отрицал развитие природы: "Последовательность есть замещение, а не развитие" (ibid., р. 80). Идея объективных закономерностей есть "гипостазирование логического в материальное". "Материя" - принцип иррациональный, и "никакой чувственный, графический или математический транскрипт не будет столь точным, чтобы презентировать ее" (ibid., p. XI).
Объективную истину Сантаяна перевел из сферы гносеологии в сферу онтологии. "Взгляды могут быть более или менее правильными и дополнительными друг к другу потому, что они относятся к одной и той же системе природы, полное описание которой, покрывая все прошлое и будущее, должно быть абсолютной истиной" (The Realm of Essence, p. XV). "Царство истины" являет собой "полное идеальное описание существования" (The Realm of Truth, p. 14). Функция "царства духа" в системе "царств" - осуществление интеракции бытия и существования. Будучи нематериальным, дух в форме интуиции имеет доступ к континууму определений - сфере сущностей, выхватывая некоторые из них для квалификации существования, в то же время, будучи ментальной деятельностью телесного организма, он реализуется в разуме и интенциональнооги, представляющих собой "проектирование через животную веру" (The Realm of Essence, p. 96).
Критики упрекали Сантаяну за искусственность соединения натурализма с платонизмом, за изображение идеального содержания культуры в виде замороженного театра платоновских форм, за негативизм к научным методам обоснования натурализма. Многим в "Царствах бытия" слышалось эхо схоластической метафизики. Тем не менее предложенная Сантаяной схема природы - сознания - идеального не канула в вечность: в новой форме попытку соединить натурализм с платонизмом предпринял, напр., К. Поппер (плюралистическая концепция "трех миров"). Повторяются и интенции схемы: обосновать реальность сознания, ментального, идеального, личностного как основания философии, культуры и морали; принять факт релятивности знания и в то же время спасти реализм путем вывода идеального в трансцендентную сферу с одновременным укоренением ментального в биологическом.
Н. С. Юдина